Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.
За ухвалення закону проголосували 260 народних депутатів. У парламенті наголосили, що цей крок є історичним для української освіти та науки, оскільки документ не має аналогів у державах європейського простору та спрямований на утвердження етичних норм у закладах освіти, наукових установах і суспільстві загалом.
Як пояснив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, закон чітко визначає перелік порушень. До них належать:
- академічний плагіат;
- фабрикація та фальсифікація результатів;
- написання академічних робіт на замовлення;
- маніпуляції під час оцінювання та неправомірний вплив.
Документ встановлює прозору процедуру розгляду випадків порушень із конкретними строками та правами сторін. Це має унеможливити суб’єктивність або вибірковість під час розслідувань у закладах освіти.
Законом запроваджується диференційована відповідальність для всіх учасників академічного процесу:
- Для здобувачів освіти: санкції варіюються від повторного виконання роботи до відрахування із закладу.
- Для педагогів та науковців: передбачено попередження, обмеження у діяльності, звільнення з посади, а також позбавлення вчених звань і наукових ступенів.
- Для закладів та установ: у разі системної бездіяльності щодо порушників заклад може втратити акредитацію або ліцензію.
Окремим важливим нововведенням є створення Реєстру осіб, до яких застосовані обмеження за порушення академічної доброчесності. Також закон офіційно забороняє рекламу та посередництво у створенні робіт на замовлення — такі дії тепер прирівнюються до порушень із відповідними наслідками.
Поза репресивними заходами, закон визначає інструменти запобігання порушенням. Заклади освіти зобов’язані вчити студентів та працівників основам академічного письма, правильній роботі з джерелами та етичним стандартам. За словами Сергія Бабака, мета полягає у мінімізації порушень через усвідомлення правил і відповідальності за результат власної праці ще на ранніх етапах навчання.
