Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
За висновками аудиторів, БЕБ створювалося як орган превенції, тобто запобігання економічним злочинам, однак фактично займається розслідуванням уже скоєних правопорушень.
«БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників поглибили кризу в його діяльності», — йдеться у заяві Рахункової палати.
Основною причиною неефективності органу названо прогалини у законодавстві. Тривалий час були ухвалені лише базові документи — профільний закон і положення про БЕБ, тоді як низку підзаконних актів так і не розробили.
Зокрема, до функцій Бюро входить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші установи їх виконувати. Як наслідок, на 1778 рекомендацій БЕБ із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн не було жодної реакції.
Крім того, БЕБ досі не має повного доступу до державних реєстрів, що обмежує можливості для збору даних та аналітики.
Аудитори вказують також на системне недофінансування бюро: у середньому задовольняється лише 20% фінансових потреб відомства, зарплати співробітників на 37% нижчі, ніж у НАБУ. Штат укомплектований лише наполовину, що створює критичний кадровий дефіцит.
Водночас у звіті зазначається, що частину проблем вдалося почати вирішувати ще під час аудиту. Зокрема, було затверджено порядок виплати грошового забезпечення особам зі спеціальним званням, призначено нового директора Олександра Цивінського, а саме БЕБ передали у підзвітність прем’єр-міністрові України.
