Про це 7 листопада пише Reuters.

Голосування відбулося в четвер, 6 листопада. Тоді 51 сенатор виступив проти ініціативи, 49 — на підтримку. Рішення ухвалили переважно за партійною лінією, і лише двоє республіканців приєдналися до демократів у підтримці цього законодавства.

Резолюція мала на меті обмежити можливість президента розпочати нові військові дії проти Венесуели після серії авіаударів США по човнах у південній частині Карибського басейну. За даними адміністрації Трампа, від початку вересня американські сили завдали щонайменше 16 ударів, унаслідок яких загинуло понад 65 осіб.

Тривала військова кампанія викликала побоювання, що США можуть перейти до атак безпосередньо на території Венесуели. Ці побоювання стали причиною внесення двопартійної резолюції, яка мала вимагати від Білого дому отримати дозвіл Конгресу перед будь-якими подальшими діями, пише агентство.

Резолюцію запропонували демократи Тім Кейн і Адам Шифф разом із республіканцем Рендом Полом. Після останнього голосування Кейн і Шифф заявили, що планують розглянути нові шляхи для повторного внесення ініціативи.

5 листопада держсекретар Марко Рубіо і міністр оборони Піт Гегсет провели брифінг для членів Конгресу, де запевнили, що адміністрація не планує війни з Венесуелою. Однак представник демократів Адам Сміт зауважив, що Трамп «відомий своїми раптовими змінами позиції», тому гарантії не є переконливими.

Сенатор-демократ Марк Ворнер сказав, що правове обґрунтування ударів по човнах, яке надала адміністрація, не містить жодного посилання на можливі прямі атаки по території Венесуели.

Конституція США вимагає, щоб президент отримував дозвіл Конгресу на тривалі військові операції. Водночас чиновники Білого дому заявили, що удари по наземних об’єктах можуть бути «виправдані міркуваннями національної безпеки».

Юристи та експерти з міжнародного права зазначають, що подібні дії можуть порушувати як норми міжнародного права, так і американські закони, зокрема ті, які забороняють політичні вбивства.

Члени Конгресу обох партій також висловили невдоволення тим, що адміністрація не надала достатньо інформації щодо жертв, обґрунтування ударів, витрати кампанії та довгострокову стратегію США в Латинській Америці.

Білий дім виправдовував атаки, заявляючи, що метою були «наркотерористи», які перевозили наркотики, що загрожують американцям, але при цьому не надав жодних доказів чи правового обґрунтування, зазначає Reuters.

Це вже не перша спроба Конгресу обмежити військові повноваження президента. Місяць тому Сенат аналогічним голосуванням — 51 проти 48 — також заблокував схожу резолюцію. Тоді її підтримали ті самі два республіканці — Ренд Пол і Ліза Мурковскі.