Про це інформує Reuters.

Ця угода привертає увагу своєю нестандартністю, оскільки пропозиція американської сторони суттєво відрізняється від пропозицій інших претендентів, яких налічувалося близько десятка. Переговори від імені російської корпорації наразі веде віцепрезидент компанії Павло Жданов.

На відміну від традиційних схем купівлі-продажу, Xtellus Partners запропонував складну безготівкову угоду. Банк планує організувати масштабний обмін цінних паперів «Лукойлу», які наразі належать американським інвесторам, на закордонні активи компанії.

Фактично це дозволить американським власникам акцій «Лукойлу» позбутися токсичних паперів, натомість отримавши у власність реальні міжнародні активи нафтової компанії. Проте така схема є значно складнішою за прямий викуп, оскільки вона:

  • передбачає складні операції з акціями;
  • вимагає повного розкриття інформації про кінцевих власників цінних паперів;
  • потребує ретельного юридичного супроводу в межах санкційного законодавства.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у березні 2022 року акції «Лукойлу» були надзвичайно популярними серед західних фінансових інституцій. Вони входили до основних індексів ринків, що розвиваються, які слугували орієнтиром для великих інвесторів та біржових фондів (ETF).

Через це значна кількість акцій компанії досі заблокована в портфелях американських інвесторів. Обмін цих паперів на активи за межами Росії виглядає для них як можливість врятувати капітал, вкладений у підсанкційне підприємство.

Попри зацікавленість обох сторін, реалізація плану Xtellus Partners стикається з серйозними викликами. Однією з найбільших проблем є те, що такий обмін активами може потребувати офіційного погодження з боку Кремля, який неохоче відпускає стратегічні ресурси за кордон.

Крім того, час для «Лукойлу» стрімко вичерпується. Адміністрація президента США Дональда Трампа встановила жорсткі крайні терміни для завершення операцій із виходу з російських активів.

Якщо умови продажу не будуть узгоджені вчасно, міжнародні активи компанії можуть опинитися у «підвішеному» правовому стані. У найгіршому для російської сторони випадку це призведе до їхньої подальшої конфіскації на користь західних країн або спеціальних фондів.

Нагадаємо, 23 жовтня Сполучені Штати запровадили санкції проти великих російських нафтових компаній та закликали Москву негайно погодитися на припинення вогню.

Після цього глава РФ Володимир Путін стверджував, що нові санкції, запроваджені проти Росії, не позначаться суттєво на економічній ситуації в країні, хоча й визнав «певні втрати».

На цьому тлі російський ринок акцій продовжує стрімко падати після того, як запровадження санкцій США проти найбільших нафтових компаній викликало паніку, а термінова поїздка до США спецпосланця Кремля Кирила Дмитрієва не принесла конкретних результатів.

10 грудня Сполучені Штати продовжили термін операцій, необхідних для узгодження та укладання контрактів з продажу Lukoil International GmbH та пов’язаних з ним активів російської нафтової компанії «Лукойл».