Про це повідомив Руслан Стефанчук під час урочистого заходу з нагоди Дня працівників дипломатичної служби, передає «Укрінформ».

Очільник українського парламенту підкреслив, що роль дипломатії у воєнний час є визначальною для виживання держави. Він подякував працівникам дипломатичної служби за їхній внесок у розвиток міжпарламентської діяльності, зазначивши, що цей професійний день — це передусім свято про майбутнє України та її підтримку світовою спільнотою сьогодні. Стефанчук закликав дипломатів і депутатів працювати в синергії, щоб забезпечити сталий результат на міжнародній арені.

Голова Верховної Ради нагадав, що значна частина критично важливих процесів, включаючи надання гарантій безпеки та макрофінансової допомоги, проходить через складні процедури затвердження в іноземних парламентах.

Зокрема, йдеться про Європейський парламент та Конгрес США. Спікер зауважив, що українська сторона повинна «тримати стрій» та активно взаємодіяти з іноземними законодавцями, аби темпи підтримки не знижувалися, попри будь-які внутрішньополітичні зміни у країнах-партнерах.

Окремим пріоритетом у міжнародній діяльності залишається відновлення історичної справедливості. Стефанчук повідомив про значний прогрес у визнанні Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу — за останні три роки кількість парламентів, що ухвалили відповідне рішення, зросла більш ніж удвічі. Кінцевою метою цієї роботи є винесення питання на рівень Організації Об’єднаних Націй, адже злочини минулого мають прямі паралелі з нинішньою агресією Росії.

Руслан Стефанчук чітко окреслив позицію України щодо завершення війни. Він наголосив, що держава прагне виключно справедливого та сталого миру.

Будь-які сценарії, що передбачають капітуляцію чи мир за рахунок територіальних та політичних поступок агресору, є неприйнятними, оскільки український народ заслуговує на повноцінну безпеку та повагу до свого суверенітету.

Спікер парламенту підписав розпорядження про формування групи, яку очолив перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко. До її складу залучені представники всіх парламентських фракцій та груп, експерти з громадянського суспільства та фахівці Центральної виборчої комісії. Руслан Стефанчук зауважив, що світ практично не має досвіду формування виборчого законодавства в умовах такої інтенсивної війни, тому Україні доводиться розробляти унікальні механізми з нуля.

Першим і ключовим питанням, яке має врегулювати робоча група, є забезпечення виборчих прав військовослужбовців. Необхідно розробити чіткий алгоритм, який дозволив би захисникам на передовій не лише проголосувати, а й реалізувати своє право бути обраними до органів влади. Другим викликом є організація голосування мільйонів українців за кордоном. Складність полягає в тому, що законодавство багатьох країн ЄС забороняє проведення виборів поза межами дипломатичних установ, тому формат голосування має бути узгоджений із міжнародним правом.

Третім критичним аспектом спікер назвав проведення виборів на деокупованих та прилеглих до зони бойових дій територіях. Держава прагне уникнути ситуації, коли обмеження у проведенні голосування могли б бути інтерпретовані агресором як «добровільна відмова» України від своїх земель. Четвертий блок питань стосується міжнародного визнання результатів: закон має гарантувати присутність іноземних спостерігачів, щоб вибори були визнані демократичними та легітимними в усьому світі.

Руслан Стефанчук підкреслив, що наразі він не береться прогнозувати точну дату чи умови проведення волевиявлення. Головним завданням робочої групи є знаходження консенсусу між різними політичними силами та експертами з кожного спірного питання.

Спікер акцентував, що цей закон буде актом «одноразового використання» — лише для перших виборів після або під час війни, після чого країна має повернутися до стандартних процедур, передбачених Конституцією та Виборчим кодексом.