Горор-трилер “Єретик” стартував в українських кінотеатрах 28 листопада. Стрічка, світова прем’єра якої відбулася у вересні на кінофестивалі в Торонто, вже вражає рейтингом “свіжості” на Rotten Tomatoes 94 %, а роботу Г’ю Ґранта у ній критики в один голос називають чи не найцікавішою роллю актора за всю кар’єру.

Сюжет “Єретика” розповідає про двох молодих мормонських місіонерок, сестру Пакстон (Хлоя Іст, “Фабельмани”) та сестру Барнс (Софі Тетчер, “Шершні”, “Бугімен”), які прийшли навернути у свою віру милого літнього джентльмена, містера Ріда (Г’ю Ґрант). Але невдовзі виявляється, що не такий вже він і милий, а його затишний, на перший погляд, будинок — це справжня пастка, з якої сестрам тепер треба якось вибратися.

Г’ю Грант грає незвичного для себе персонажа — антагоніста-маніяка, що надає фільму особливої напруги. У стрічці також знялися Софі Тетчер та Хлоя Іст, а режисерами виступили Скотт Бек і Браян Вудс, відомі за фільмами «65» і «Вони».

У перший тиждень прокату (7-10 листопада) “Єретик” зібрав $11,016,055 у США і $13,573,208 загалом у світі при бюджеті в $10 мільйонів.

“«Єретик» найбільше захоплює як камерна драма трьох персонажів. Взаємодія між Пекстон, Барнс і містером Рідом є найцікавішою частиною фільму. Навіть коли сценарій скочується до нейтральних висновків замість гострих зауважень, їхня гра в кішки-мишки тримає глядача у напрузі та зацікавленості”, – пише The Hollywood Reporter.

«Що дійсно приємно дивує і тішить у «Єретику» – це те, наскільки розмовним є фільм; його перша половина нагадує захопливу театральну виставу, психологічну гру в кішки-мишки, напружену саме через стриманість і відсутність явних моментів жаху, – відзначає The Guardian. – Слова Ґранта, написана дуетом авторів «Тихого місця» Скоттом Беком і Браяном Вудсом, сповнені зневаги та одночасно захоплюють своєю провокаційністю, зачіпаючи лицемірство та протиріччя релігії, наче проповідь анти-священика, що виголошує гнівну промову. Цікаво спостерігати, як місіонерки знаходять сили для спротиву – це як захоплива гра у теніс на високих ставках, що приносить значно більше задоволення, ніж будь-яка екшн-сцена цього року. Ґрант грає з такою невимовною радістю, що здається, ніби він чекав на таку роль десятиліттями, демонструючи повну свободу і справжнє, дитяче задоволення. Він демонструє знайому роззброювальну чарівність, але використовує її як зброю, намагаючись заманити своїх опонентів у свою жорстоку гру».

А Entertainment Weekly резюмує: «Ще ніколи роздуми про теологію не були такими диявольськи захопливими».