Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на дані систем відстеження суден.

Попри те, що формальні показники експорту сирої нафти з РФ за останні чотири тижні (до 21 грудня 2025 року) досягли найвищого рівня за останні 2,5 року, реальний стан справ виглядає інакше. Через системні затримки з розвантаженням у портах призначення, обсяг сировини, яка просто зберігається на танкерах у відкритому морі, збільшився на 48% і зараз перевищує 185 мільйонів барелів. Це свідчить про те, що Росія може відвантажувати нафту, але не може її оперативно продати та доставити кінцевому споживачу.

Додатковим фактором тиску стало посилення санкційної політики США. Адміністрація Дональда Трампа активно запроваджує заходи проти танкерів, що пов’язані з перевезенням підсанкційної сировини з Венесуели. Це викликало серйозне занепокоєння серед міжнародних логістичних компаній та покупців російських барелів. Вони побоюються, що через тісні зв’язки «тіньового флоту» їхні вантажі також можуть потрапити під удар або стати мішенню для фінансових атак та арештів.

Аби уникнути ідентифікації та санкцій, російські перевізники дедалі частіше вдаються до шпигунських методів. Деякі судна просто «зникають» із систем супутникового відстеження в районі архіпелагу Ріау, що на північний схід від Сінгапуру.

Це місце відоме як хаб для перекачування іранської нафти з судна на судно, що дозволяє приховати справжнє походження вантажу. З листопада там зафіксовано щонайменше шість таких перевантажень російської нафти, а ще шість завантажених танкерів повністю «вимкнули радари» у цьому районі лише за останній місяць.

Аналогічні маніпуляції з вантажами спостерігаються також поблизу Суецького каналу та навколо порту Козьміно у Тихому океані. Така поведінка свідчить про зростаючу ізоляцію російського енергетичного сектору: легальні порти стають менш доступними, а доставка займає місяці замість тижнів.

У довгостроковій перспективі це не лише здорожує логістику для Москви, а й робить її нафту менш привабливою навіть для таких лояльних партнерів, як Китай та Індія, через величезні репутаційні та юридичні ризики.