Про це повідомили заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов та Станіслав Прибитько в інтерв’ю «РБК-Україна» .

Представники Мінцифри наголосили, що РФ завдає ударів по цивільній інфраструктурі, прагнучи тиснути на суспільство та економіку. За рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача від 25 вересня в Україні посилюють захист дата-центрів і об’єктів критичної інфраструктури зв’язку.

«Наслідки таких ударів значно ширші, бо дата-центри забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, а за рішенням Ставки посилюється захист об’єктів зв’язку», — зазначив Віталій Балашов.

Наслідки ударів по дата-центрах для громадян та бізнесу

Атаки на дата-центри у Києві спричинили точкові перебої в інших регіонах країни, адже цифрові сервіси міських систем чи компаній часто розміщені на серверах у столиці. Через ураження хостинг-провайдерів виникали тимчасові збої в роботі сайтів, банківських додатків, міських онлайн-табло та відеоплеєрів державних мовників.

Деякі об’єкти вдалося швидко відновити з резервних майданчиків, однак окремі дата-центри зазнали критичних руйнувань і побудову їхніх потужностей розпочнуть наново в інших місцях. Держава та бізнес реалізують стратегію трирівневого захисту даних: перенесення обладнання під землю, дублювання сервісів за кордон та перехід у хмарні сховища.

Ризик тотального «блекауту» зв’язку та можливе зростання тарифів

За словами посадовців, повний тотальний блекаут зв’язку в Україні є малоймовірним через високу диверсифікацію ринку, який налічує сотні операторів та провайдерів. Пошкодження ворожими ударами окремих вузлів мають локальний та тимчасовий характер.

Водночас у Мінцифрі зауважують, що регулярне знищення обладнання змушує провайдерів постійно закуповувати нову техніку, будувати резервні маршрути та встановлювати генератори. Зростання витрат на відновлення та підтримку мереж в умовах війни може стати причиною зміни вартості послуг інтернету для кінцевих споживачів.

«Якщо вартість послуг і змінюватиметься, це насамперед пов’язано зі зростанням витрат на підтримку та відновлення мереж в умовах війни. Усе це потрібно для того, щоб люди залишалися на зв’язку», — пояснив Станіслав Прибитько.

Підготовка до відключень світла та поради для споживачів

Наразі 92% базових станцій мобільних операторів здатні працювати до 8 годин від акумуляторів, а 68% забезпечені генераторами для автономної роботи понад три доби. В усіх областях уже проведені навчання щодо оперативної підтримки мереж під час знеструмлень.

Для збереження стабільного доступу до мережі під час блекаутів фахівці Мінцифри рекомендують:

  • Підключити інтернет за технологією xPON: вона дозволяє користуватися домашнім інтернетом без світла, зажививши лише роутер від павербанка;
  • Використовувати дві SIM-карти: для дзвінків діє національний роумінг, а дві картки різних операторів забезпечують додатковий варіант для мобільного інтернету;
  • Розглядати Starlink як кризовий варіант: супутниковий інтернет потребує прямого доступу до неба, тому його встановлення у квартирах багатоквартирних будинків є технічно складним.

Нагадаємо, наприкінці вересня 2026 року російські війська завдали серії атак по київських дата-центрах та хостинг-провайдерах, що спричинило тимчасові збої у роботі банківських додатків, цифрових сервісів «Суспільного», сайтів та міських табло транспорту в кількох регіонах України. Попри руйнування окремих серверних потужностей, більшість компаній оперативно перейшли на резервні майданчики.