Про це повідомив Каупо Розін в інтерв’ю естонському мовнику «ERR».
Очільник розвідки зазначив, що Росія суттєво «змінила свою поведінку» після рішучої реакції Заходу на інциденти з пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі та порушенням повітряного простору дронами. Наразі спостерігається болісна точність у дотриманні маршрутів російськими літаками над Балтикою — агресор намагається мінімізувати ризики випадкових зіткнень, які могли б спровокувати прямий конфлікт із НАТО.
Водночас Розін попередив про зміну тактики Кремля в інформаційному полі. Наразі Росія зацікавлена в тому, щоб збити темпи переозброєння Європи, використовуючи «заспокійливу» риторику про мир. Публічні заяви Путіна про можливість законодавчої фіксації відмови від нападу на Європу розвідник вважає частиною стратегії, покликаної створити у європейців хибне відчуття безпеки та загальмувати зміцнення оборонних спроможностей Альянсу.
Крім того, РФ активно працює з різними політичними силами в Європі, просуваючи наративи про «безглуздість» гонки озброєнь та необхідність переспрямування військових бюджетів на соціальні потреби. На думку естонської розвідки, це є елементом довгострокової гри: поки Європа заспокоюється, Росія може таємно накопичувати сили, щоб використати будь-яку паузу в бойових діях в Україні для швидкого нарощування потенціалу проти НАТО у майбутньому.
Ця оцінка пролунала на тлі застережень інших європейських політиків. Зокрема, у Німеччині раніше заявляли, що після завершення активної фази війни в Україні Росія може спробувати атакувати одну з країн НАТО, якщо відчує слабкість або неготовність Альянсу до тривалої оборони. Таким чином, поточна відсутність намірів до нападу не означає зникнення стратегічної загрози з боку Москви у середньостроковій перспективі.
