Про це пише LK.
За даними видання, в Італії існує ціла мережа схованок, куди надходить сучасна російська зброя — від штурмових гвинтівок до снайперських систем, що виготовлялися у 2010–2020-х роках.
Йдеться не про старі трофейні зразки, а про нове озброєння без серійних номерів, яке, за словами джерел, «виходить із фабрики вже таким». Мова йде про державний Тульський збройовий завод — головне підприємство ВПК РФ. Europol у звіті 2023 року підтвердив, що поява на чорному ринку «нових, неушкоджених і безномерних зразків» свідчить про «парадержавну причетність» до нелегальних поставок.
Катанія — осередок нелегальних арсеналів
У березні 2022 року поліція виявила у кварталі Сан-Крістофоро арсенал, що належав групі Ніцца клану Сантопаола-Ерколано: дев’ять одиниць зброї, близько 900 набоїв і два АК-47 у відмінному стані. За свідченнями джерел, основні склади зброї нині розташовані у районах Сан-Джованні Галермо та Лібріно, куди надходять поставки через порти Сіракузи чи Джоя-Тауро. Зброю завозять тими ж маршрутами, що й наркотики, ховаючи у бочках з паливом чи мастилом.
Фріулі-Венеція-Джулія — східний кордон
Ще одним маршрутом є прикордонна зона між Горіцією та Трієстом, де поліція неодноразово знаходила радянську й югославську зброю у подвійних днищах вантажівок. За даними Transcrime, цей кордон став «основним каналом для невеликих партій зброї» для організованих угруповань.
Резерв і «бартерні» операції
Частина зброї одразу потрапляє на чорний ринок, інша — залишається на складах як стратегічний запас за умовами постачальників. Джерела також вказують на обмін: через ці канали до Росії йде електроніка й комплектуючі для дронів, дефіцитні через санкції.
Таким чином, нелегальні поставки російської зброї до Італії не лише посилюють мафію, а й створюють інфраструктуру для тіньової співпраці між Кремлем та міжнародною злочинністю.