Про це пише Financial Times.
Більшість операцій здійснювалися через місцевих виконавців, яких російські куратори вербували у Telegram. Аналітики називають це явище «гіг-економікою шпигунства»: виконавці часто не мають професійної підготовки, діють хаотично та допускають помилки, але їхня кількість і масовість створює серйозну загрозу. Такий підхід дозволяє Москві зберігати відносну анонімність і водночас масштабувати диверсійні дії.
Експерти відзначають разючу схожість нинішніх методів із радянськими планами «довоєнної» фази, які були знайдені у секретних архівах КДБ після розпаду СРСР. У цих документах описувалися сценарії прихованих атак на критичну інфраструктуру, що мали дестабілізувати суспільство та підірвати довіру до державних інституцій перед початком відкритої війни. Сучасні дії Росії, на думку аналітиків, відтворюють ці стратегії у нових технологічних умовах.
Європейські уряди розглядають ці атаки як частину ширшої кампанії з дестабілізації континенту. Вона включає кібератаки, дезінформаційні кампанії та економічний тиск. Особливе занепокоєння викликає те, що диверсії спрямовані проти цивільних об’єктів — транспортної інфраструктури, торгових центрів, систем водопостачання. Це свідчить про прагнення Москви створити атмосферу страху та невизначеності серед населення.
У відповідь на зростання загроз європейські спецслужби посилюють співпрацю між собою та з НАТО. Ведеться робота над створенням спільних механізмів раннього попередження, а також над удосконаленням захисту критичної інфраструктури. Водночас уряди закликають громадян бути пильними та повідомляти про підозрілі дії, адже вербування через соціальні мережі може торкнутися будь-кого.
