Інтерактивну схему та технічний опис безпілотника ГУР опублікували на порталі War & Sanctions у розділі, присвяченому засобам ураження.
За даними розвідки, безпілотник одночасно оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом та повноцінною бойовою частиною. Раніше повідомлялося про використання «Герані-2» із радянською ракетою класу «повітря–повітря» Р-60, однак тепер розкрито нову конфігурацію — з ПЗРК «Верба» на борту.
Застосування цієї версії дрона передбачає ручне керування оператором у режимі реального часу. Для наведення використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01 та mesh-модем Xingkay Tech XK-F358.
Після виявлення цілі оператор активує два сервоприводи: перший вмикає акумулятор і систему охолодження головки самонаведення, другий — відкриває захисну кришку після досягнення необхідної температури. Спусковий механізм ракети зафіксований у натисненому положенні, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі.
Ключовою відмінністю цієї модифікації є наявність основної бойової частини. На дослідженому зразку встановлена термобарична ТББЧ-50М, що дозволяє дрону після пуску ракети зберігати ударні можливості проти наземних цілей. Наведення в такому випадку також може здійснюватися оператором.
Стандартна комплектація апарата включає польотний контролер, інерційну навігаційну систему, 12-канальну «Комету», трекер на базі Raspberry та модеми 3G/4G.
Крім того, у навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового японського шестиосьового інерційного модуля SCH1633-D0I, який був представлений у 2024 році для цивільного автопрому. Інша електронна база, за даними розвідки, походить зі США, Китаю, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії.
