Про це пише Politico

Як зазначається у публікації, бачення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо розширеного Європейського Союзу, який зокрема може включати Україну, наштовхується на серйозну перешкоду — небажання багатьох чинних членів ЄС публічно обговорювати це питання.

У матеріалі йдеться, що страх дати привід популістським рухам, необхідність проведення національних референдумів щодо прийняття нових членів, а також негативний досвід взаємодії з Угорщиною після її вступу у 2004 році формують обережне ставлення до подальшого розширення у кількох європейських столицях.

Спочатку питання прийняття нових членів планували включити до порядку денного саміту ЄС у Нікосії наприкінці місяця. Однак, за словами високопосадовця ЄС, який брав участь у підготовці, через неоднозначну позицію лідерів наразі малоймовірно, що це відбудеться.

Заступник міністра Франції з питань європейських справ Бенжамен Аддад заявив:

«Процес розширення повинен залишатися вимогливим і ґрунтуватися на заслугах, щоб забезпечити його успіх і авторитет».

За даними співрозмовників видання, одним із ключових страхів урядів є політична реакція всередині країн у разі публічного винесення питання нових членів ЄС на національний рівень.

Окремо згадується побоювання повторення дискусій про так званих «польських сантехніків», які виникли перед вступом Польщі до ЄС у 2004 році. Тоді в окремих країнах поширювалися твердження, що дешева польська робоча сила витіснить працівників у Західній Європі. Подібні аргументи, за оцінками джерел видання, можуть знову з’явитися вже щодо українців та інших кандидатів на вступ.

Один зі співрозмовників Politico зазначив:

«Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули щодо поляків, ми, ймовірно, почуємо щодо українців та будь-якого іншого кандидата. Хто ці люди? Що вони будуть робити в нашому клубі? Чи приїдуть вони, щоб забрати наші робочі місця?»

Особливе занепокоєння, як зазначається, існує у Франції, де законодавство передбачає проведення референдуму щодо прийняття будь-якого нового члена до ЄС.

Дипломати також повідомляють, що Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають: складний процес розширення має залишатися «заснованим на заслугах» і не повинен змінюватися з геополітичних причин, попри розуміння тиску, під яким перебувають Україна та Молдова.

Окремо в матеріалі йдеться про ризик появи в ЄС нових країн, які можуть використовувати право вето, що посилює обережність щодо розширення. У цьому контексті Єврокомісія нібито розглядає варіанти обмеження впливу нових членів, зокрема через тимчасове позбавлення права вето на кілька років після вступу.

Водночас навіть країни, які демонструють значний прогрес у процесі вступу, стикаються з політичними затримками. Зокрема, щодо Чорногорії держави ЄС досі не погодилися розпочати наступний етап — мандат на підготовку договору про вступ.

«Це все ще перебуває на стадії переговорів», — сказав дипломат ЄС.

За словами трьох чорногорських посадовців, відсутність прогресу викликає розчарування, і вони вказують на Францію як на одну з можливих перешкод. Водночас французькі представники відкидають ці звинувачення, заявляючи, що Париж не єдиний, хто має застереження, та виступає за ширше обговорення розширення.

Подібна ситуація, як зазначає Politico, є проблемною і для України, яка розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки від майбутньої російської агресії. Водночас серед країн ЄС немає згоди щодо можливого вступу України вже наступного року, а спроби прискорити процес викликають опір частини послів.

Найбільші прихильники України, зокрема Швеція та Данія, наполягають на завершенні переговорів до кінця наступного року. Водночас для початку переговорів щодо договору про вступ необхідна згода ключових держав ЄС, що, як зазначається, залишається складним завданням.