Про це повідомляє RTVI з посиланням на джерела у нафтогазовій сфері Казахстану.
Подальша робота маршруту KCP залежить від рішення Мінфіну Сполучених Штатів, який у жовтні запровадив блокуючі санкції проти «Роснєфті» і заборонив будь-які операції з компанією. Казахстан звернувся до США за офіційними роз’ясненнями.
За інформацією ЗМІ, у разі видачі генеральної ліцензії, що виведе нафтопровід з-під санкцій, транзит можна буде продовжити у поточному обсязі. Якщо ж ліцензію не нададуть, уряду Казахстану доведеться обирати між зупинкою транспортування або ризиком потрапляння оператора «КазТрансОйл» під вторинні санкції.
Через магістраль Атасу — Алашанькоу «Роснєфть» щороку прокачує до Китаю близько 10 млн тонн нафти із Західного Сибіру. «КазТрансОйл» отримує приблизно $15 за транзит кожної тонни згідно з контрактом, підписаним у 2023 році.
Основні обсяги російської нафти Китай закуповує морським шляхом — від 1 до 1,5 млн барелів на добу.
Хронологія санкцій
- 22 жовтня США вперше у межах другої каденції Дональда Трампа застосували нові санкції проти російських нафтових гігантів «Роснєфті» та «Лукойлу».
- Вашингтон заявив, що ці обмеження вже скорочують доходи РФ і можуть зменшити її нафтовий експорт у довгостроковій перспективі.
- У вересні «Роснєфть» підписала додаткову угоду на постачання 2,5 млн тонн нафти на рік до Китаю через Казахстан.
- У 2024 році транзит російської нафти через Казахстан склав 10,2 млн тонн (близько 204 тис. барелів на добу).
- Транзитом опікується спільне підприємство «Казахстансько-Китайський Трубопровід», засноване «КазТрансОйл» та CNODC у рівних частках.
