Про це повідомили «Пасажири Києва».
Окрім зростання кількості смертельних випадків, у столиці збільшилася і кількість травмованих унаслідок аварій. За звітний період поранення різного ступеня тяжкості отримали 2 213 осіб, що на 107 осіб або на 2 % більше, ніж у 2024 році. Фахівці зауважують, що вищі за нинішні показники смертності фіксували лише у 2017 році, після чого спостерігалася певна стабілізація, яка наразі змінилася різким негативним трендом.
Патрульна поліція виділяє три основні причини ДТП із загиблими, які здебільшого пов’язані із системними порушеннями правил водіями. На першому місці залишається перевищення безпечної швидкості руху.
Також серед ключових факторів — порушення правил проїзду нерегульованих пішохідних переходів та порушення правил зміни напрямку руху, що не пов’язане з перешикуванням. Ці дані свідчать про низьку дисципліну водіїв та недостатню ефективність наявних засобів контролю.
Експерти організації «Пасажири Києва» наголошують, що подолати цю тривожну тенденцію не вдається через відсутність необхідних законодавчих змін на державному рівні.
У Верховній Раді вже тривалий час очікують розгляду та остаточного ухвалення законопроєкти, що могли б суттєво посилити відповідальність за порушення ПДР.
Зокрема, йдеться про законопроєкт № 13314, який пропонує впровадження системи штрафів за перевищення швидкості вже від +10 км/год, тоді як зараз чинним є ліміт у +20 км/год.
Серед інших ініціатив, які підтримують активісти — суттєве збільшення розміру штрафів за грубі порушення та запровадження механізму тимчасового позбавлення права керування на термін від 6 до 12 місяців для водіїв, які систематично ігнорують правила.
Також актуальним залишається питання покарання за надмірний рівень шуму від транспортних засобів, що особливо актуально для боротьби з порушниками спокою — так званими «дрифтерами».
На думку фахівців, без комплексного підходу, який включатиме не лише розвиток дорожньої інфраструктури, а й невідворотність жорсткого покарання за порушення, ситуація з безпекою на столичних дорогах може погіршуватися й надалі. Очікується, що оприлюднення цієї статистики стане додатковим стимулом для парламентарів прискорити розгляд профільних законопроєктів у 2026 році.
