Про це пише журналіст New York Times Девід Сенгер, який висвітлював саміт “Великої сімки”, де й була підписана угода між президентами України та США.

Журналіст підкреслює, що найбільше занепокоєння Володимира Зеленського викликає щоденна боротьба проти просування військ РФ на фронті, а також те, що самі домовленості угоди можуть “не пережити” результатів виборів у США. Сенгер також нагадує про аналогічну угоду з Ізраїлем, яка не передбачає фінансування, але має зобов’язання працювати з Конгресом, щоб забезпечити необхідні десятки мільярдів доларів. Автор статті зауважує, що виділення коштів Ізраїлю спіткає боротьба у Конгресі, де більшість республіканців виступали проти будь-яких додаткових фінансових зобов’язань і купівлі зброї.

Параграф дрібним шрифтом

В угоді, яку підписали з Україною, є параграф дрібним шрифтом про те, що “будь-яка зі сторін може припинити дію цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення дипломатичними каналами», що «набуде чинності через 6 місяців”. Журналіст наголошує, що такою лазівкою скористався колишній президент США Дональд Трамп, щоб відмовитись від ядерної угоди з Іраном у 2018 році.

“Пан Трамп не приховував своєї зневаги до України чи свого бажання позбавити Сполучені Штати від величезної шкоди. фінансові зобов’язання там. Натомість він наполягав, що зможе завершити війну за 24 години — імовірно, сказавши пану Путіну, що він може зберегти територію, яку він уже захопив”, – наголошує журналіст.

Директор проєкту транснаціональних загроз Центру стратегічних та міжнародних досліджень Сет Джонс підкреслює, що ця угода “фіксує момент”:

З одного боку, це корисний крок для встановлення довгострокових відносин з Україною. З іншого боку, це дуже мало від того, чого насправді хочуть українці: справжнього членства в НАТО, яке, на відміну від папірця, який обидва підписали з таким чуттям, важко скасувати.

Не все так погано

Політолог Володимир Фесенко розповів про угоду, укладену між Україною та США та окремо обговорив саме цей пункт про “розірвання угоди за 6 місяців”. Йдеться про конкретні форми допомоги Україні строком на 10 років, ця угода оформлена політико-юридично й публічно підтверджена. До того ж ця угода набагато ширша, ніж з Ізраїлем.

“Це не «меморандум» (тобто «пам’ятна записка») з абстрактними обіцянками. Йдеться про конкретні форми допомоги України строком на 10 років: про постачання зброї (зокрема і конкретних видів зброї) і боєприпасів, про сприяння нашому оборонному виробництву, про економічну допомогу нашій країні (в деяких угодах з конкретними цифрами щорічної допомоги), сприяння реформам в Україні, безпекову співпрацю в різних сферах — від взаємодії спецслужб і навчання наших військових до спільних дій в сфері кібербезпеки і протидії інформаційним диверсіям”, — зауважує Володимир Фесенко.