Як повідомляє BBC з посиланням на джерела в Білому домі, наразі обговорюється можливість надання новим базам статусу офіційно визнаної суверенної території Сполучених Штатів.

Переговори рухаються «у правильному напрямку», хоча остаточних домовленостей щодо точної кількості та параметрів об’єктів ще не досягнуто.

Стратегічне значення та локація об’єктів

Військові бази планують розташувати на півдні острова. Головним завданням об’єктів стане стеження за потенційною морською активністю Російської Федерації та Китаю в районі Північної Атлантики, зокрема в коридорі між Гренландією, Ісландією та Великою Британією.

Щоб мінімізувати витрати, США пропонують використовувати вже наявну інфраструктуру. Нові об’єкти планують розмістити на базі діючих аеродромів та портів, оскільки їхня модернізація обійдеться дешевше, ніж будівництво з нуля. Наразі Штати вже оперують космічною базою Пітуффік у Гренландії, де базуються близько 150 військовослужбовців.

Політичний контекст

Активні переговори розпочалися на тлі тривалої напруженості між Вашингтоном та європейськими країнами. Раніше Дональд Трамп заявляв, що Данія протягом 20 років не могла захистити острів від російської загрози. Ці заяви, разом із погрозами запровадити 10% тарифи на імпорт товарів із восьми країн ЄС, викликали різку критику з боку прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен та президента Франції Емманюеля Макрона.

Ситуація почала змінюватися після 21 січня, коли Дональд Трамп оголосив про результати зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Переговори назвали «дуже продуктивними», за їхніми результатами вдалося сформувати рамки майбутньої угоди щодо Гренландії.

Ключові аспекти поточної стадії переговорів:

  • США офіційно не порушують питання про повний контроль над Гренландією, фокусуючись лише на військових базах.
  • На тлі прогресу в перемовинах Вашингтон відмовився від планів введення мит проти восьми країн Євросоюзу.
  • Кількість баз залишається предметом обговорення і може бути скоригована залежно від фінальних домовленостей.

Незважаючи на попередні заяви європейських лідерів про те, що долю острова можуть вирішувати лише жителі Гренландії та Копенгагена, поточна динаміка свідчить про перехід до практичної реалізації безпекової угоди між США та Данією.