Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо.
За його словами, видобуток і переробка рідкісноземельних елементів є основою сучасних технологій — від напівпровідників і акумуляторів до оборонних систем та ядерної енергетики. Завдяки значному досвіду Фінляндії у видобувній та рафінувальній галузях Гельсінкі стає стратегічним партнером Вашингтона у цій сфері. Також сторони готують до підписання додаткову угоду про технологічне процвітання, яка охопить квантову фізику, телекомунікації, біотехнології та космічні системи.
Паралельно Сполучені Штати продовжують поглиблювати ресурсову та інвестиційну співпрацю з іншими партнерами. Зокрема, у травні 2025 року Україна та США підписали й ратифікували двосторонню угоду про надра, у межах якої створили спільний Американсько-український інвестиційний фонд відбудови (URIF). За перший рік роботи фонд під орудою міжнародної компанії Alvarez & Marsal акумулював сотні інвестиційних заявок, а початковий капітал сформували з рівних внесків сторонами по 75 мільйонів доларів.
«Це основа технологій, і сьогодні ми налагоджуємо партнерство в цій сфері — від напівпровідників і акумуляторів до оборонних систем та енергетичної інфраструктури. Фінляндія має надзвичайний досвід у видобутку, рафінуванні та переробці, що робить її ідеальним і надзвичайно важливим партнером», — заявив Марко Рубіо.
Критично важливі мінерали, такі як літій, кобальт, нікель та рідкісноземельні метали, є необхідною сировиною для виробництва чипів, електромобілів та високоточної зброї. На тлі геополітичної конкуренції США та країни Заходу активно диверсифікують ланцюжки постачання цих ресурсів, укладаючи прямі угоди з країнами, що мають значні розвідані запаси та потужності для їхньої переробки.
Читайте також: США та РФ обговорюють повернення американського бізнесу на російський ринок
