Про це повідомило американське видання The Wall Street Journal із посиланням на чиновників США.
«Після вбивства тисяч протестувальників і введення жорстких обмежень на доступ до інтернету в січні 2026-го іранська влада спробувала придушити наростаючі заворушення. У відповідь на це США таємно ввезли до Ірану близько 6 тисяч комплектів Starlink, що стало першим випадком прямого постачання цієї технології супутникового інтернету в цю країну», — пишуть журналісти.
За словами джерел WSJ, Державний департамент США останнім часом закупив близько 7 тисяч терміналів Starlink для антиурядових активістів в Ірані.
Як зазначили співрозмовники видання, президент Трамп, ймовірно, був обізнаний про постачання терміналів, однак достеменно невідомо, чи схвалював він цей план безпосередньо.
«Хоча влада США заперечує будь-який зв’язок із протестами в Ірані, операція з доставки Starlink показує, що адміністрація Трампа зробила для підтримки зусиль проти режиму аятолл набагато більше, ніж було відомо раніше», — пише WSJ.
У Білому домі відмовилися коментувати цю інформацію.
Видання наголошує, що володіння терміналом Starlink є незаконним в Ірані — власникам загрожує багаторічне тюремне ув’язнення.
«Однак, за словами аналітиків і активістів, десятки тисяч іранців однаково володіють супутниковими терміналами і використовують їх для підтримання контактів з однодумцями та обміну інформацією поза контролем урядових брандмауерів і цензорів. Іранська влада обшукує будинки і дахи підозрюваних у пошуку доказів використання Starlink», — пише видання.
Як повідомили чиновники WSJ, у США тривалий час обговорювали доцільність відправлення терміналів Starlink до Ірану. Деякі представники адміністрації вважали це «найнебезпечнішим варіантом забезпечення інтернет-зв’язку в країні».
«Побоювання з приводу ризиків цієї операції, як для американських чиновників, що доставляють термінали, так і для іранців, які отримують їх, а також ймовірність того, що до них отримають доступ прибічники режиму, не вважали достатньо серйозними, щоб скасувати купівлю та доставку, Чиновники також повідомили, що кілька американських цивільних організацій також допомагають іранцям придбати Starlink», — підсумували у WSJ.
Наприкінці січня CNN повідомляв, що Трамп розглядає можливість нового масштабного удару по Ірану, оскільки попередні переговори між Вашингтоном і Тегераном щодо обмеження ядерної програми та виробництва ракет не дали результатів.
Згодом США перемістили до регіону авіаносну ударну групу, розгорнули на Близькому Сході ЗРК Patriot, системи протиракетної оборони THAAD та авіаносець «Авраам Лінкольн». Це відбувалося на тлі масштабних протестів і вбивств демонстрантів в Ірані.
26 січня журнал Time із посиланням на двох високопоставлених чиновників МОЗ Ірану повідомив, що лише за 8–9 січня на вулицях країни спецслужби могли вбити до 30 тисяч протестувальників.
5 лютого президент США Дональд Трамп не виключив можливості нових авіаударів по Ірану в разі спроби країни відновити свій ядерний потенціал та порадив верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї «дуже хвилюватися». Тоді ж США закликали своїх громадян терміново залишити Іран через загрозу авіаудару та погіршення безпекової ситуації.
9 лютого президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що новий раунд переговорів буде «слушною можливістю для справедливого і збалансованого вирішення цієї справи», додавши, що результат можливий, якщо США «утримаються від максималістських позицій і дотримуються своїх зобов’язань».
6 лютого в Омані відбулися переговори США та Ірану щодо ядерної програми за посередництва міністра закордонних справ Оману Бадра Аль-Бусаїда.
10 лютого The Wall Street Journal також повідомляло, що влада США розглядала можливість захоплення іранських танкерів, які перевозять нафту, для посилення тиску на Тегеран, однак побоювалася економічних наслідків і можливої відповіді Ірану.
