Державний департамент США оприлюднив документ щодо розширення санкційного списку, запровадивши обмеження проти низки структур Міністерства оборони Росії, двох російських компаній та п’яти громадян РФ.

Хто потрапив під санкції

За повідомленням Держдепу США, санкції введені відповідно до Закону про нерозповсюдження зброї масового ураження щодо Ірану, КНДР і Сирії (INKSNA). Рішення було ухвалене 24 липня.

До санкційного переліку включили:

  • Головне ракетно-артилерійське управління Міноборони РФ та пов’язані з ним структури;
  • Сухопутні війська РФ і їхні підрозділи;
  • Управління перспективних міжвідомчих досліджень і спеціальних проєктів Міноборони РФ;
  • 1061-й Центр матеріально-технічного забезпечення.

Також під санкції потрапили російські компанії «Гедіон Альфа» та International Invest, а також п’ятеро громадян РФ: Олександр Приходько, Андрій Гусєв, Андрій Косолапов, Владислав Морозик і Сергій Цибарєв.

Крім російських осіб і компаній, до санкційного списку внесли фізичних та юридичних осіб із Малайзії, Тайваню, Ірану, Сирії, Китаю та Північної Кореї.

Потенційне посилення санкційного тиску США

Нові обмеження запроваджені на тлі підготовки у США окремого законопроєкту про посилення санкцій проти Росії. Документ, одним зі співавторів якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає суттєве розширення економічного тиску на Москву.

Його ключова ідея — запровадження 500-відсоткових мит не лише на імпорт російських товарів, а й проти держав, які продовжують купувати російські нафту, нафтопродукти, природний газ та уран. Таким чином документ передбачає застосування масштабних вторинних санкцій, покликаних скоротити доходи Кремля від експорту енергоносіїв.

Крім цього, законопроєкт пропонує:

  • кодифікувати вже чинні санкції проти РФ, які зараз діють на підставі президентських указів, щоб ускладнити їхнє скасування без рішення Конгресу;
  • запровадити повне блокування активів і візові обмеження для вищого керівництва РФ, російських олігархів, військового командування та підприємств оборонно-промислового комплексу;
  • посилити секторальні санкції проти банківської та енергетичної галузей Росії;
  • поширити обмеження на судна російського «тіньового флоту» та іноземні компанії й фінансові установи, які допомагають Москві обходити санкції або постачають товари подвійного призначення.

Президент США Дональд Трамп раніше вже використовував тарифний тиск щодо країн, які закуповують російські енергоносії. Зокрема, торік США запровадили 25-відсоткові мита проти Індії — одного з найбільших покупців російської нафти. Після цього Нью-Делі скоротив обсяги закупівель, а в лютому Вашингтон скасував тарифні заходи.

ЄС переглядає санкційну стратегію

Водночас у Європейському Союзі обговорюють зміну підходу до санкційної політики щодо Росії. За словами міністерки закордонних справ Ірландії Гелен Макенті, замість великих пакетів обмежень Брюссель може перейти до частіших і більш точкових санкцій.

Таку дискусію спричинили складні переговори щодо 21-го пакета санкцій, під час яких низку пропозицій Єврокомісії довелося пом’якшити через заперечення окремих держав-членів.

Читайте також: