Про це повідомляє «Financial Times».
Після запуску нової хвилі тарифів лише Китай та Канада ввели реальні контрзаходи. Водночас Вашингтон встановив мінімальний глобальний тариф у 10%, мита у 50% на сталь та алюміній, а також 25% — на автомобілі. Багато країн, зокрема Європейський Союз, не поспішають із відповіддю. ЄС розробив пакет контрзаходів, але вже кілька разів відкладав їх реалізацію, прив’язавши їх до 1 серпня — дедлайну, встановленого Білим домом для завершення переговорів. Україна також заявила про готовність обнулити мита на товари зі Сполучених Штатів Америки.
За словами Тараса Качки, зараз Україна закуповує продукції зі США на $3–4 мільярди на рік, переважно з низькими або нульовими ставками.
Загалом торговельні партнери США побоюються нових тарифів та руйнування торговельних ланцюгів, а також втрати американських гарантій безпеки.
Китай відповів найжорсткіше, його імпортні мита сягнули 145%, що призвело до падіння експорту до США на третину в травні. Однак уже в червні сторони домовились у Женеві про 90-денну паузу і зниження ставок до 30%. Канада у лютому-березні ввела контрмита на 155 мільярдів канадських доларів, але останніми тижнями фактично згорнула частину заходів, відмовившись навіть від запланованого податку на цифрові послуги під тиском США.
Економісти пояснюють пасивність інших країн глобальною структурою торгівлі, де США є головним ринком. За оцінками Capital Economics, ескалація торговельної війни до середніх ставок у 24% може знизити глобальний ВВП на 1,3% за два роки.
Нагадаємо, Європейський Союз підготував другий перелік американських товарів на суму 72 мільярди євро, на які можуть бути запроваджені мита у відповідь на торговельну політику президента США Дональда Трампа.
