Про це пише Центр протидії корупції.
Його обвинувачують в організації схеми заволодіння землею на Київщині площею понад 1200 гектарів на загальну суму 1,84 млрд грн. Окрім Левченка, у справі ще 8 обвинувачених.
“Завдяки нашій увазі її не вдалося закрити на етапі розгляду в Соломʼянському суді Києва”, – стверджує ЦПК.
У листопаді 2024 року Левченко намагався скасувати свою підозру від НАБУ. Суддя Солом’янського суду Києва Дмитро Кратко відкрив провадження за скаргою на підозру, хоча, як стверджує ЦПК, не мав права цього робити, адже скарги у справах НАБУ та САП розглядає виключно Вищий антикорсуд.
Після того, як про це стало відомо, адвокати Левченка заявляли відвід судді Кратку нібито через те, що “ЦПК тиснув” на нього.
У підсумку, наприкінці січня 2025 року, розгляд скарги захисту Левченка про скасування підозри НАБУ вдалося зупинити, і суддя Кратко повернув її.
“Що цікаво, події у справі про хабар у $3,5 млн, у яких підозру отримали прокурор ОГП та адвокати, відбувались в лютому-липні 2025 року. За версією слідства, вони хотіли закрити справу НАБУ про заволодіння державною землею. Це може свідчити про те, що після того, як не вдалося через суддю Кратка скасувати підозру Левченка, справу вирішили закрити за хабар уже в Антикорсуді”, – зазначає юрист ЦПК Роман Вербовський.
“Як підставу для закриття фігуранти хотіли використати сумнозвісні “правки Лозового”. Про це свідчить зокрема і відео, опубліковане НАБУ. Цей факт доводить, що “правки Лозового” діють лише на користь осіб, яких обвинувачують у корупції. ЦПК неодноразово наголошував, що Верховна Рада має скасувати «правки Лозового», але депутати Зеленського відмовляються це робити”, – додали у ЦПК.
Нагадаємо, 9 жовтня детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про викриття прокурора Офісу генерального прокурора та адвокатів на підбурюванні до надання неправомірної вигоди у розмірі 3,5 млн доларів.
