Про це повідомив адвокат УПЦ (МП) Микита Чекман.

«Судове засідання у справі щодо ліквідації Київської митрополії відклали на невизначену дату у зв’язку з тим, що матеріали справи будуть направлені до Верховного Суду для розгляду нашої апеляційної скарги», — написав він у Telegram.

Чому засідання відклали

Раніше в Держетнополітики повідомили, що 22 вересня Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за скаргою УПЦ (МП) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня. Цим рішенням справу за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) передали до Київського окружного адміністративного суду.

У межах позову Держетнополітики просить припинити діяльність релігійної організації «Київська митрополія УПЦ» шляхом її ліквідації. Також відомство просить передати державі майно, кошти та інші активи організації, за винятком культового майна.

Як виникла справа

У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із Російською православною церквою.

У травні 2025 року Держетнополітики почала дослідження щодо можливих ознак афілійованості УПЦ (МП) з РПЦ. У липні відомство заявило, що виявило такі ознаки, після чого винесло УПЦ (МП) припис про усунення порушень законодавства.

У серпні 2025 року Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Наприкінці того ж місяця відомство подало до суду позов про припинення діяльності УПЦ (МП) та передачу державі її майна, коштів та інших активів, за винятком культового майна.

УПЦ (МП) заперечує висновки Держетнополітики та заявляє, що припис відомства є втручанням у внутрішнє життя церкви. Окремо церква просить суд визнати протиправним і скасувати наказ про визнання її афілійованою з РПЦ.

У межах цієї справи УПЦ (МП) також подала зустрічний позов.

Попередні рішення судів

18 вересня 2025 року суд відмовив УПЦ (МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності церкви. 29 жовтня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив це рішення та відмовив у задоволенні апеляції УПЦ (МП).

22 жовтня суд також відмовив Держетнополітики у застосуванні заходів забезпечення позову. У листопаді відомство оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

Напередодні Служба безпеки України заочно повідомила про підозру колишньому так званому клірику Миколаївської та Вознесенської єпархій УПЦ МП, а нині протоієрею РПЦ. Фігуранта звинувачують у фінансуванні збройних підрозділів держави-агресорки.