Про це повідомляє прокуратура Києва.

За матеріалами прокуратури, схема незаконного заволодіння майном складалася з двох етапів:

1. Спочатку за допомогою підроблених документів право власності на будівлю оформили на фізичну особу.

2. Після цього будівлю передали до статутного капіталу товариства, яке і стало формальним власником об’єкта.

Земельна ділянка, на якій розміщена будівля, має чітко визначене цільове призначення — «для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами». Тобто будь-яке інше використання цієї землі, зокрема розміщення нежитлових комерційних або господарських споруд, суперечить законодавству. Крім того, ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту, що накладає додаткові обмеження.

Рішення суду

Господарський суд скасував усі незаконні реєстраційні дії щодо будівлі та зобов’язав товариство не лише повернути ділянку громаді, а й привести її у придатний для використання стан. Це передбачає демонтаж нежитлової будівлі площею 905,7 кв.м та всіх інших конструкцій, розташованих на ділянці.

Деснянська прокуратура наголошує, що звернення до суду було продиктоване необхідністю упередити незаконне набуття власником нерухомості права на саму земельну ділянку. Адже за чинним законодавством власник споруди може претендувати на оформлення права користування або власності на землю під нею — саме такий сценарій прокуратура прагнула заблокувати через суд.

Орієнтовна вартість ділянки становить 4 млн гривень. Після набрання рішенням законної сили земля має повернутися до комунальної власності та бути доступною для жителів Києва як частина природно-заповідної зони острова «Муромець».

Небезпека для екології

Острів «Муромець» є одним із найбільших рекреаційних і природоохоронних об’єктів Києва. Незаконне будівництво у таких зонах не лише порушує права громади на доступ до природи, а й завдає шкоди екосистемам річкових заплав.

Схема з підробкою документів і подальшим включенням нерухомості до статутного капіталу компанії — поширений спосіб «легалізації» самобудів або незаконно зведених об’єктів, що дозволяє приватизувати комунальну землю в обхід відкритих процедур.

Як ми раніше писали, корупційні схеми в Києві охоплюють не лише земельні відносини: у сфері держзакупівель центру фтизіатрії зафіксували переплату понад 4,1 млн грн, а чотирьом особам оголосили підозру. Також ми повідомляли, що ДБР передало до суду справу митника зі збитками понад 800 тис. грн.

Рішення суду у справі острова «Муромець» підтверджує: незаконне захоплення комунальних земель у природоохоронних зонах можна оскаржити й повернути громаді навіть після кількох реєстраційних дій. Для киян це означає захист парків і рекреаційних зон від приватної забудови та збереження доступу до зелених просторів міста.

Раніше Господарський суд міста Києва зобов’язав звільнити берег Дніпра на Осокорках від незаконно побудованого комплексу відпочинку та повернути ділянку громаді.