Журналісти NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, переданих до суду за результатами роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2020–2026 роках.

Основною причиною закриття проваджень є порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність правопорушення.

Водночас, починаючи з 2024 року, статистика виграних НАЗК справ у судах покращилася приблизно до 60%. Як зазначає NGL.media, це сталося насамперед завдяки збільшенню кількості справ про несвоєчасне звітування політичних партій. Після відновлення обов’язку партій звітувати щоквартально наприкінці 2023 року, НАЗК почало активно складати адмінпротоколи за відсутність таких звітів. Ці справи є легшими для доведення в суді, і минулого року вони становили близько 80% усіх виграних агентством справ.

Публікація зазначає, що щодо серйозних корупційних порушень, які передбачають кримінальну відповідальність, НАЗК мало б виявляти таких фігурантів першим — як у справі «Мідас» — і передавати інформацію до НАБУ, проте на практиці така співпраця працює недостатньо ефективно.

Щороку декларації подають близько 630 тисяч українських посадовців, проте перевірити кожну з них фізично неможливо. Після відновлення перевірок наприкінці 2023 року підхід до них змінився: декларації проходять автоматизовану перевірку шляхом зіставлення з даними державних реєстрів. Якщо виявляються невідповідності, декларанти отримують повідомлення для виправлення помилок у наступній декларації.

Паралельно НАЗК проводить окремі поглиблені перевірки, на які щороку потрапляє лише близько тисячі декларацій із використанням системи логічного та арифметичного контролю. За словами аналітиків NGL.media, автоматизовані процеси працюють недосконало, оскільки офшори, готівка чи навчання дітей за кордоном залишаються поза межами такого контролю. Як приклад наводиться кейс колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, підозрюваного НАБУ у відмиванні коштів через офшорні компанії, чиї декларації успішно проходили автоматизовану перевірку.

В організації Transparency International Ukraine зауважили, що за результатами моніторингу способу життя виявляється більше порушень щодо недостовірного декларування, ніж щодо незаконного збагачення, хоча запит суспільства та міжнародних партнерів зосереджений саме на другому аспекті. Минулого року агентство зробило висновки про ймовірне незаконне збагачення 94 посадовців проти 505 декларацій з ознаками недостовірності.

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зазначила, що пріоритезація декларацій для перевірки на основі ризикоорієнтованого підходу досі не реалізована належним чином. За її словами, НАЗК у своїй роботі орієнтується на правоохоронну систему, тоді як мало б самостійно виявляти підозрілі кейси.

Також зазначається, що фігуранти успішно оскаржують результати перевірок у судах: протягом 2020–2025 років із 104 позовів суди задовольнили 88 (85%). Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко стверджує, що безпосередньо перевірками декларацій та моніторингом способу життя займається лише близько 10% працівників агентства. Крім того, за майже 10 років існування НАЗК незалежний аудит його діяльності проводився лише один раз — за 2020–2021 роки, хоча законодавство вимагає робити це кожні два роки.