Про це пише The New York Times.

На вокзалах Манчжурії — головного торговельного вузла між Китаєм і Росією — один за одним прибувають потяги з сибірським деревом, яке далі перетворюється на меблі та палички для їжі. Слідом вантажівками надходить російський ріпак, що переробляється на канолову олію. А поруч у розкішному автосалоні китайські підприємці продають росіянам майже нові авто, які ті вивозять назад додому, обходячи мита.

Торгівля між двома країнами зросла на дві третини з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Китай став головним імпортером російської нафти, деревини, вугілля і вже незабаром стане найбільшим покупцем природного газу. Водночас Пекін надає Москві промислову продукцію, дрони та компоненти до них, попри міжнародні санкції проти РФ.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив цього місяця, що відносини між Китаєм і Росією — «найстабільніші, найзріліші й найстратегічніші у світі». Але цей союз посилює напруження між Китаєм та Європейським Союзом: Брюссель дедалі різкіше засуджує підтримку Кремля.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала Пекін «зменшити промислову та економічну підтримку війни Росії проти України», назвавши це ключовим чинником у майбутніх відносинах ЄС-Китай.

Манчжурія, яка ще у 1900 році отримала російську залізницю, сьогодні стала центром китайсько-російської економічної симбіози. Пекін запровадив стратегію «російська сировина — китайська переробка», демонструючи, що Росія фактично стала економічним сателітом Китаю. Москва залежить від Пекіна в електроніці, одязі й автівках, а майже 6% її економіки — це експорт до Китаю.

У самій Манчжурії на полицях магазинів продають вино «Сталін», російську горілку, каву, матрьошки з Путіним і бюсти радянських вождів. У відповідь на санкції з боку Заходу Китай замінив канадський ріпак на російський, ввів 100% мита на канадську олію й подав торговельний позов проти Оттави.

Однак альянс не позбавлений напруги. Росія заборонила експорт сирих сосен, що дратує китайських виробників. Китай своєю чергою обклав російське вугілля митом. У сфері автоторгівлі — ще гостріше: після того як китайські бренди захопили 60% ринку в РФ, Москва ввела $7,500 збір на імпорт нових авто. Китайські продавці відповіли створенням салонів з продажу майже нових машин, які не підпадають під новий податок.

Таким чином, попри публічну гармонію, партнерство Китаю і Росії все більше нагадує нерівний шлюб із політичних розрахунків — із вигодою для Пекіна та залежністю для Москви.