За сюжетом, після смерті чоловіка немолода, але ще нівроку енергійна та вольова вдова вирішує покинути рідне село й перебратися з чотирма синами до Мілана. Там вже два роки живе її первісток – Вінченцо. Розарія – так звуть жінку – свято вірить, що сім’ю можна пересадити із села до міста, наче кущ троянд. Однак виявляється, що у селі й місті різний ґрунт. І там, де мати та її сини Сімоне, Рокко, Чіно та Лука сподівалися знайти родючий ґрунт, – давно асфальт та камінь.
У головних ролях – Олексій Поліщук, Кирило Парастаєв, Павло Текучев, Ольга Гришина, Ніна Ніжерадзе, Олена Стефанська, Ірина Новак та інші.
Режисер-постановник – Олександр Кобзар.
Сценографія та костюми – Сашко Білозуб.
Композитор – Олександр Кохановський.
Пластичне рішення – Ольга Голдис.
Дійові особи та виконавці:
Вінченцо – В’ячеслав Ніколенко, Олексій Поліщук.
Сімоне – Альберт Малик, Кирило Парастаєв.
Рокко – Олександр Греков, Павло Текучев.
Чіро – Захар Кермощук, Олег Худик.
Лука – Ольга Гришина, Мирослава Літвинська.
Розарія – Ніна Ніжерадзе, Олена Стефанська.
Джинетта – Дар’я Хвостенко, Наталія Шевченко.
Надя – Анастасія Митражик, Ангеліна Текучева.
Моріні – Віталій Овчаров.
Белла – Ірина Новак.
Батіста – Петро Сова.
Інший – Михайло Ганєв.
Друзі Сімоне – Захар Кермощук, Оскар Костюченко, Олександр Крючков, Нікіта Снісаренко, Олег Худик, Анастасія Шестопал.
