Про це повідомляє Вечірній Київ.
У ніч на 15 червня російські війська здійснили масштабну ракетно-дронову атаку на столицю. Один із безпілотників влучив у Києво-Печерську лавру, спричинивши пожежу Свято-Успенського собору, яка призвела до руйнування близько 80% даху головної святині заповідника.
Суттєво постраждала й Башта Іоанна Кушника — оборонна споруда XVII–XVIII століть, з якої вибуховою хвилею зірвало купол із хрестом.
Ударна хвиля пошкодила будівлі трьох провідних музейних інституцій заповідника: Музею книги і друкарства України, Скарбниці Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва.
Попри руйнування, музейники повідомляють головне: всі співробітники живі, а унікальні історичні, сакральні та мистецькі колекції залишилися неушкодженими. Нині фахівці разом із працівниками установ ліквідовують наслідки атаки, відновлюють пошкоджені фасади та вікна.
Як розповіла генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна, у приміщенні Скарбниці вибуховою хвилею вибито вікна і в робочих кімнатах, і в залах, де розташовані експозиції. Проте найцінніші експонати не постраждали, оскільки напередодні їх убезпечили та розібрали виставки — руйнувань зазнали лише конструкції, що стояли ближче до вікон.
Наразі фахівці складають документи для фіксації збитків, щоб перейти до відновлення споруди. Оскільки будівля є пам’яткою національного значення, роботи потребують особливих процедур, але завдяки сприянню органів влади їх обіцяють провести у максимально стислі терміни.
До кінця тижня територія заповідника та постраждалі музеї точно будуть зачинені для відвідувачів. Про точну дату відновлення роботи та відкриття експозицій музейники пообіцяли повідомити згодом.
До теми: Росіяни цілили у найбільш сакральну частину Успенського собору — вівтарну, — Максим Остапенко.
Нагадаємо, що збитки Києво-Печерської лаври від російського обстрілу перевищують 500 млн грн, а реставраційні роботи і відновлення може тривати близько двох років.
