Про це пише Foreign Affairs у матеріалі “Фортеця Україна. Як коаліція охочих може переозброїти Київ без Вашингтона“.

Видання наголошує, що розміщення західних військ в Україні та зобов’язання реагувати на нове вторгнення Росії можуть бути важливими елементами стримування, однак ключем до безпеки мають залишатися власні бойові можливості України та розвиток оборонних технологій.

У матеріалі зазначається, що Києву потрібна масштабна програма підтримки, яка поєднуватиме великі пакети допомоги, інвестиції, закупівлі, співпрацю у сфері розвідки та підготовку кадрів. Такий план, за оцінкою авторів, має розраховуватися щонайменше на п’ять років і бути спрямованим на зміцнення збройних сил та оборонно-промислової бази.

Водночас переозброєння України буде дорогим, а Європа досі не продемонструвала готовності стабільно фінансувати довгострокову стратегію. Втім, автор застерігає: сценарій, за якого українська армія постійно перебуває у режимі виживання, зрештою обійдеться ще дорожче.

Надійність США під питанням

Foreign Affairs звертає увагу, що США формально готові брати участь у системі безпеки для України, зокрема через європейське розгортання сил і певні гарантії. Проте навіть у такому разі їхня надійність залишається під питанням. На відміну від союзників за договорами, щодо яких напад майже автоматично означає реакцію США, у випадку України ні Вашингтон, ні європейські столиці не демонстрували готовності воювати на її боці. З 2022 року вони неодноразово підкреслювали прагнення уникнути прямого зіткнення з Росією.

Невизначеність, зазначає видання, посилюється мінливим характером Дональда Трампа, його ставленням до Росії та загостренням трансатлантичних відносин. Навіть якщо гарантії буде зафіксовано на папері, майбутній президент може легко відмовитися від них, поклавши відповідальність за війну на саму Україну.

З огляду на це Київ разом із європейськими партнерами пропонує США очолити механізм моніторингу припинення вогню та закріпити гарантії на рівні американського законодавства. Однак навіть у разі схвалення Конгресом їхнє виконання значною мірою залежатиме від позиції президента.

Внутрішні виклики для України

Окремо Foreign Affairs вказує на внутрішні виклики для України. Йдеться насамперед про нестачу особового складу та виснаження системи набору, підготовки й ротації військ. Видання наголошує, що багаторічна стратегія з чіткими джерелами фінансування допомогла б створити інфраструктуру для формування резерву та стійкої оборонної позиції.

Розгортання багатонаціональних сил, підкреслюється в матеріалі, має бути лише елементом ширшої архітектури безпеки — таким, що посилює, а не підміняє українські збройні сили.

За оцінками The Economist, у період з 2026 по 2029 рік Україні знадобиться близько 390 млрд доларів на бюджетну підтримку та військову допомогу. Приблизно 50 млрд доларів на рік підуть на покриття бюджетного дефіциту. Щоб зібрати ці кошти, європейським членам НАТО доведеться майже подвоїти рівень підтримки України — з близько 0,2% до 0,4% ВВП. Альтернатива, застерігає видання, — ослаблення української армії й зростання вразливості всієї Європи.

Нагадаємо, у The Telegraph вийшла колонка послині України в НАТО Альони Гетманчук із ключовою тезою про те, що Україна не прийматиме «безглузді» гарантії безпеки від Трампа.