Про це повідомляє The New York Times.
У розгорнутому інтерв’ю виданню Дональд Трамп виклав своє бачення ролі США у світі, власних повноважень, а також планів щодо Гренландії, Венесуели та НАТО.
На запитання, що для нього важливіше — повернення Гренландії чи збереження НАТО, президент США прямо не відповів.
«Вибір може бути. Трансатлантичний альянс по суті не приносить користі без Сполучених Штатів у його основі», — підкреслив Трамп.
Говорячи про Гренландію, яка перебуває під контролем Данії — союзника по НАТО, Трамп наголосив на важливості володіння територією.
«Власність дуже важлива. Власність дає те, чого не можна отримати через оренду чи договір. Власність дає елементи, які не отримаєш, підписавши документ», — сказав він.
Президент США також прокоментував глобальні військові операції та власну свободу ухвалювати рішення.
«Моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити», — заявив Трамп.
Він додав, що міжнародне право, за його словами, не обмежує його дії.
«Мені не потрібне міжнародне право. Я не хочу завдавати людям шкоди», — сказав президент.
Окремо Трамп висловив упевненість у своїй ролі в НАТО та впливі на світові події.
«Я дуже лояльний до Європи. Якби не я, Росія вже б мала всю Україну», — наголосив він.
Коментуючи ситуацію у Венесуелі, президент США зазначив, що час покаже подальший розвиток подій, натякаючи на можливість тривалого контролю уряду та нафтових ресурсів країни з боку США.
Протягом року сім’я Трампа активно займалася міжнародним бізнесом, що викликало запитання щодо можливого конфлікту інтересів. Президент неодноразово захищав ці дії та власну підтримку криптовалютної індустрії, наголошуючи на економічній вигоді для США.
Його коментарі щодо Гренландії та НАТО відображають давню позицію про необхідність сильного глобального лідерства Америки, а заяви про «необмежену владу» та власну мораль продовжують лінію відкидання традиційних міжнародних обмежень дій США.
Також Трамп торкався теми помилувань відомих осіб, заявивши, що не планує помилувати фігурантів резонансних справ, і підтвердив готовність адміністрації застосувати військову силу всередині країни за потреби.
Раніше деякі республіканці в Конгресі США публічно розкритикували плани Дональда Трампа щодо Гренландії, зокрема натяки на можливе застосування сили для контролю над островом. Сенатор Джон Кертіс заявив, що адміністрації слід «зупинитися з погрозами щодо Гренландії».
Трамп і раніше неодноразово висловлював наміри взяти острів під контроль США. Напруженість навколо Гренландії посилилася після успішної операції американського спецпризначення у Венесуелі на початку січня 2026 року, під час якої було захоплено диктатора Ніколаса Мадуро.
Після цього президент США знову наголосив на стратегічному значенні Гренландії для безпеки Західної півкулі. Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що президент і його радники розглядають «різні варіанти придбання Гренландії», не виключаючи участі американських Збройних сил.
Водночас держсекретар США Марко Рубіо виключив сценарій військового вторгнення, подібного до операції у Венесуелі, зазначивши, що Сполучені Штати не планують силового захоплення острова.
