Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, домовленість передбачає повне припинення всіх бойових дій на вказаний період.
Обмін полоненими та прямі домовленості
Ключовою частиною перемир’я стане обмін військовополоненими за формулою «1000 на 1000». Президент США підкреслив, що ця ініціатива була його особистим запитом, який підтримали лідери обох країн.
«Цей запит був зроблений безпосередньо мною, і я дуже ціную його схвалення президентом Владіміром Путіним і президентом Володимиром Зеленським», — наголосив Дональд Трамп.
Перспективи завершення війни
Американський президент висловив сподівання, що це триденне припинення вогню стане «початком кінця дуже довгої, смертоносної і важкої війни». Він також зазначив, що дипломатичні зусилля щодо остаточного врегулювання ситуації тривають у щоденному режимі.
«Переговори щодо припинення цього великого конфлікту, найбільшого з часів Другої світової війни, тривають, і ми з кожним днем наближаємося до вирішення», — додав Трамп.
Наразі це перша подібна домовленість про масштабне припинення вогню, досягнута за безпосереднього посередництва Сполучених Штатів.
“Перемир’я” на час параду у Москві
Міністерство оборони РФ заявило про рішення Володимира Путіна встановити режим припинення вогню на час святкування «дня перемоги». Одночасно з цією ініціативою Москва висунула ультиматум, погрожуючи завдати масованого ракетного удару по столиці України у разі використання дронів під час параду в Москві.
Дипломатична ініціатива України і нові погрози РФ
Україна перехопила ініціативу, запропонувавши безстрокове перемир’я з 6 травня. Цей крок, на противагу запропонованому Путіним «однодобовому» припиненню вогню на час параду, поставив Кремль у незручне становище перед міжнародною спільнотою.
Однак, попри це росіяни здійснили обстріли України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично зірвала запропонований Україною режим тиші, який мав діяти з 6 травня. Зеленський підкреслив, що Україна відповідатиме на російські атаки «дзеркально».
Після цього Москва надіслала дипломатичним місіям ноти з погрозами про можливі удари по «центрах ухвалення рішень» у Києві, закликаючи евакуювати персонал перед 9 травня.
Попри заклики МЗС РФ до евакуації, у Єврокомісії офіційно заявили, що не змінюватимуть присутність своєї місії в Києві. Дипломати продовжують працювати в українській столиці, бачачи ситуацію зсередини та інформуючи уряди своїх країн про реальний стан справ.
