Про це повідомляє AP.

Згідно з висновками журналістів, Дональд Трамп визначив відновлення «американської переваги в Західній півкулі» як головний орієнтир своєї політики. У своїх публічних виступах він прямо посилається на історичну «Доктрину Монро», яка відкидає європейський колоніалізм, а також на «Доповнення Рузвельта».

Останнє свого часу стало юридичним та політичним підґрунтям для втручання США у справи регіону, зокрема підтримки відокремлення Панами від Колумбії, що дозволило Вашингтону забезпечити повний контроль над стратегічно важливою зоною Панамського каналу.

Такі агресивні геополітичні амбіції вже викликали хвилю занепокоєння в Європі, особливо в Данії. Копенгаген, який має юрисдикцію над Гренландією — островом, багатим на рідкоземельні метали та інші корисні копалини — сприймає риторику Білого дому як пряму загрозу своєму суверенітету.

Прем’єр-міністерка країни Метте Фредеріксен офіційно заявила, що Дональд Трамп не має жодного права анексувати цю територію. Вона закликала Сполучені Штати припинити погрози на адресу свого історично близького союзника.

Водночас Данія підтримала спільну заяву Європейського Союзу щодо поваги до права народів самостійно визначати своє майбутнє, що стало відповіддю на обіцянку Трампа особисто «керувати» Венесуелою та його тиск на виконуючу обов’язки президента країни Делсі Родрігес.

Сам американський президент не лише ігнорує ці зауваження, а й відверто висміює зусилля Данії з посилення безпеки Гренландії. Ситуацію загострив пост колишньої чиновниці його адміністрації Кеті Міллер, яка опублікувала мапу острова, зафарбовану в кольори прапора США з лаконічним підписом «СКОРО». Це спровокувало гостру реакцію не лише в офіційному Копенгагені, а й серед самих гренландців, які вбачають у таких діях прояви сучасного імперіалізму.

Паралельно з цим Вашингтон посилює тиск на Кубу, яка роками залишалася найближчим союзником Ніколаса Мадуро. Держсекретар Марко Рубіо виступив із жорстким попередженням на адресу Гавани, зазначивши, що саме кубинські фахівці забезпечували особисту охорону Мадуро та керували внутрішньою розвідкою Венесуели.

Трамп наголосив, що кубинська економіка, і без того виснажена багаторічним ембарго, тепер опиниться у критичному стані через припинення поставок субсидованої венесуельської нафти.

Після офіційного визнання Кубою загибелі 32 своїх офіцерів під час американської операції у Венесуелі, Трамп заявив, що карибська країна вже «готова впасти», і для цього Вашингтону може навіть не знадобитися застосування додаткових санкцій чи сили.

Окрему увагу Трамп приділив Колумбії, назвавши її нинішнє керівництво некомпетентним та звинувативши у сприянні виробництву кокаїну для експорту в США. На пряме запитання журналістів про те, чи розглядає він можливість проведення аналогічної військової операції проти Боготи, президент США відповів: «Мені це подобається».

Така відповідь підкреслює готовність Білого дому використовувати військову міць для переформатування політичного ландшафту всієї Латинської Америки відповідно до своїх інтересів.

Раніше The Telegraph повідомляло, що повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро завдало серйозного й принизливого удару по міжнародному іміджу Росії та її амбіціях у Латинській Америці.