Як повідомив доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук Володимир Шунько, річка Либідь розмила Київський мергель, який зручний для будівництва тунелів.
“Либідь розмила Київський мергель, який зручний для того, щоб в ньому будувати. Тут ніякої, нічого вини немає. Нам треба було, метробудівцям, треба було перетнути оцю долину річки Либідь, де немає Мергелю, і піти далі. Справа в тім, що там, де мергель цей розмитий, рихлі відклади, сильно водонасичені, торф, пісок, глина, вони часто мають пливуни в своєму складі”, – пояснив Шунько.
За словами експерта, під час будівництва метрополітену в цій ділянці ґрунт заморозили, щоб пливунами не затопило. Однак вода все одно проникла в тунель через гідроізоляцію.
“Вода там скрізь завжди. І навіть якщо б гідроізоляція була ідеальною, все одно б вода просочувалася”, – сказав Шунько.
Він вважає, що затоплення тунелю метро під Либіддю – це природне явище, яке неможливо було передбачити.
