Про це заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин зазначив під час подкасту “Що там з НУШ?” для “Нової української школи”.
Мережа академічних ліцеїв уже затверджена у 16 областях України: у 9 областях рішення ухвалили обласні ради, а у 7 — відповідні розпорядження видали обласні військові адміністрації через дію воєнного стану. Як пояснює Сергій Колебошин, у решті регіонів перспективні плани також активно обговорюються і перебувають на стадії погодження.
Також ініціатор законопроєкту пояснив, чому має бути затверджено саме 12 профільних груп. “Тому що концепція старшої профільної школи передбачає 12 профілів навчання,” — зазначив Колебошин. За його словами, перехід до трирічної старшої школи ґрунтується на великій роботі, проведеній в регіонах протягом останніх двох-трьох років щодо формування перспективних планів мережі закладів освіти.
“Відповідно до затверджених планів, в Україні передбачено створення близько 1750 академічних ліцеїв. Із них лише приблизно 200 не відповідають вимогам законопроєкту №13120, який наразі опрацьовується в парламенті. При цьому понад 100 закладів уже сьогодні не відповідають навіть вимогам чинного, максимально лояльного законодавства,” — наголосив Сергій Колебошин.
Він також підкреслив, що, попри прагнення зберегти невеликі школи у громадах, головним пріоритетом є створення освітніх закладів, які можуть забезпечити якісне та поглиблене профільне навчання для старшокласників. Саме тому реформа потребує і відповідної інфраструктури, і висококваліфікованого кадрового складу, і сучасного навчального обладнання.
МОН також спростовує найпоширеніший міф та відповідає на основні питання, пов’язані із реформою старшої школи:
Чи закриватимуть гімназії та початкові школи?
Ні. Реформа не стосується початкових шкіл (1-4 клас), а також не передбачає закриття гімназій (1-9 клас). Змінюється лише тип окремих навчальних закладів: деякі стануть ліцеями чи гімназіями. Учні 10-12 класів навчатимуться у ліцеях, окремо від початкової та середньої школи.
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Чи зможуть діти продовжувати навчання у своїй школі, якщо вона стане ліцеєм?
У МОН кажуть, що якщо школа стане ліцеєм (матиме лише 10-12 класи), то учні 1-9 класів мали б навчатись у інших гімназіях чи початкових школах своєї громади, тобто їм доведеться змінити навчальний заклад.
Проте ліцеї можуть мати 5-9 класи за рішенням засновника. якщо реформа застане дитину у сьомому класі, то вона зможе закінчити 9 клас у рідній школі та обрати ліцей, який відповідатиме її інтересам. Таким чином із ліцеїв, де навчатимуться виключно старшокласники, поступово виводитимуть дітей із 1 по 9 клас.
Навіщо відділяти старші класи від інших школярів?
Для старшокласників вибудовуватимуть інший підхід до навчання з акцентом на профільні знання та підготовку до вступу до університетів, а для навчальних закладів реформа дасть більше свободи: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року.
