Як розповілина Facebook-сторінці КП, моніторинг дозволяє контролювати водний баланс, наповнення озер, їх замулення, підтоплення чи висихання, що є ключовими елементами програми моніторингу для отримання повної інформації про стан водних ресурсів.
Однак фактично система й досі працює вручну — спеціалісти лише періодично проводять заміри, а автоматичні датчики глибини поки не впроваджені. Рік тому аналогічний моніторинг було запроваджено на Русанівській протоці — там дані публікуються щодня. Водночас, публічного доступу до нових вимірювань у решті точок наразі немає.
Перелік водойм, де зараз проводяться заміри:
- озеро Синє
- озеро Голубе
- каскад озер Опечень:
- озеро Пташине
- озеро Йорданське
- озеро Кирилівське
- озеро Андріївське
- озеро Лугове
- озеро Мінське
- озеро Віра
- озеро Булгакова
- озеро Райдужне
- річка Почайна
- каскад озер по проспекту Миколи Бажана
- каскад озер у районі житлового масиву Троєщина
- затока Собаче Гирло
- Русанівська протока
Дані фіксуються вручну за балтійською системою висот, однак не оприлюднюються централізовано, окрім згаданої Русанівської протоки. Це ставить під сумнів прозорість проєкту, а також його ефективність як інструменту громадського контролю.
У реалізації ініціативи задіяно кілька структур: саме КП «Плесо», Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, КП «Інформатика» та КП «Київтелесервіс». Заявлено про майбутню інтеграцію даних у «Міську інтеграційну платформу». Проте деталі — строки, бюджет, технічне наповнення — публічно не розкриваються.
На тлі кліматичних змін, регулярних підтоплень у низинних районах і скарг мешканців, моніторинг, що працює без автоматизації і відкритого доступу, виглядає як часткова і запізніла реакція.
Нагадаємо, що у столиці триває планова обробка зелених зон від кліщів, яку проводить комунальне об’єднання «Плесо». 20 травня спеціальні заходи відбудуться на територіях біля озер, щоб зменшити ризик зараження хворобами, які переносять кліщі.
