Про це написала Держпроспоживслужба.
Зокрема, заборонено приводити тварин (крім собак-поводирів) до:
- магазинів, супермаркетів та торгових центрів;
- кафе, ресторанів та інших об’єктів громадського харчування (виняток — спеціалізовані зоомагазини);
- медичних установ;
- закладів освіти та культури;
- дитячих і спортивних майданчиків.
Ці обмеження мають на меті забезпечити санітарну безпеку, комфорт інших відвідувачів та уникнення конфліктних ситуацій.

Водночас, у столиці дедалі більше закладів добровільно стають «pet-friendly», але це — винятки, які мають бути чітко позначені відповідними табличками або повідомленнями.
Відповідальність за порушення
За порушення встановлених правил передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф становить від 170 до 340 гривень, а у випадку повторного порушення або спричинення шкоди — може бути збільшений. Протоколи складають уповноважені посадові особи Національної поліції, які мають право вимагати пояснення та, за потреби, евакуювати тварину з приміщення.
Винятки та особливі випадки
Єдиним офіційним винятком є собаки-поводирі, які супроводжують осіб із порушеннями зору. Їхній доступ до будь-яких громадських закладів гарантується законом і не може бути обмежений. Також окремі заклади можуть дозволяти вхід із тваринами, якщо це передбачено їхньою внутрішньою політикою.
У Київській міській адміністрації закликають власників тварин з повагою ставитися до правил, не наражати на дискомфорт інших відвідувачів і заздалегідь уточнювати політику закладу щодо перебування з домашніми улюбленцями.
Контекст і тенденції
Попри чинні обмеження, в Києві зростає кількість кафе, магазинів і навіть салонів, які позиціонують себе як дружні до тварин. Це відповідає загальноєвропейській тенденції, де урбаністичний простір адаптується до потреб власників домашніх тварин. Проте в Україні така практика поки що не має законодавчого підґрунтя і залежить виключно від рішення власника закладу.
Міська влада наголошує: правила існують не для обмеження, а для балансу між свободою і відповідальністю. Власники тварин мають пам’ятати, що публічний простір — це спільне середовище, де важливо враховувати потреби всіх його учасників.