Таку петицію було розміщено на сайті Київської міської ради 15 січня.
Автор петиції – тренер Дмитра з футболу Ігор Волотек. Він заявив, що Дмитро все життя прожив на Русанівці.
«Дмитро все життя прожив у мікрорайоні Русанівка, навчався у 182 школі та в ліцеї № 136, займався спортом і вів активний спосіб життя. Професійно займався футболом з 10 років і був вихованцем КДЮСШ Юніор-Спорт, після школи був гравцем команди U-21», — ідеться в петиції.
Дмитро вступив до лав захисників у 2023 році, щойно йому виповнилося 18 років. Хлопець пішов шляхом свого батька — позивний Марк, який є ветераном АТО і після 2022 року також приєднався до лав військових.
Про реакцію батька на рішення молодого Дмитра приєднатися до лав військовий Соєр розповідав YouTube-каналу Life in War так: «Він [батько — ред.] сказав „Я тобою пишаюся, це твій вибір“. Далі він був під Бахмутом і сказав „Та може не треба все ж таки, ти молодий, 18 років, тобі ще будувати країну, нехай воюють діди“, але я сказав, що все одно хочу і він ніяк не суперечив цьому».
Також Дмитро розповідав, що коли у 2015−16 роках його батько пішов у військо, хлопець розумів, що він теж має захищати Україну. «У віці 14−15 років я думав, що треба брати участь [у бойових діях — ред.]. Я ще боявся, що не встигну повоювати», — говорив захисник.
За три роки служби Соєр мав кілька поранень, проте після кожного повертався на фронт і продовжував захищати Україну. Після першого поранення Островський втратив безіменний палець і жартував, що це найменш потрібний палець з усіх. Також було таке, що захисник за один день отримав чотири поранення — одне кульове і три осколкових. Дмитро був піхотинцем і, як він сам казав, штурмовиком. Воював на Запорізькому напрямку, під Кремінною, Серебрянським лісом та на інших ділянках фронту.
10 грудня 2025 року мати Дмитра Наталія Кулбачук повідомила, що її син загинув на війні.
