У Києві розпочали створення 3D-моделі підземного льоху Михайлівського Золотоверхого монастиря, збудованого у 1713–1715 роках. Фахівці Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» оцифровують унікальну пам’ятку доби бароко, щоб зберегти її архітектурні особливості та підготувати до подальших досліджень.

У майбутньому підземелля планують перетворити на музейно-культурний простір, повідомили у заповіднику.

Що відомо про підземелля Михайлівського монастиря

Історичний льох Михайлівського Золотоверхого монастиря звели у 1713–1715 роках, коли ігуменом обителі був Іоанникій Сенютович.

Споруда являє собою розгалужену систему мурованих підземних приміщень із характерними для барокової архітектури склепінчастими перекриттями.

У підземеллі збереглися коридори, ніші та інші конструктивні елементи. Від основної частини льоху відходять підземні ходи, які нині замуровані.

У заповіднику зазначають, що ця споруда є цінним свідченням не лише архітектури XVIII століття, а й повсякденного життя одного з найвідоміших монастирів столиці.

Протягом століть Михайлівський Золотоверхий монастир мав розвинене господарство, до якого входили житлові, виробничі та складські будівлі.

Важливу роль у його функціонуванні відігравали саме підземні льохи. Завдяки прохолоді та відносно стабільній температурі в них зберігали харчові припаси, напої та інші продукти.

Окремі приміщення використовували як льодовні. Узимку до них завозили лід із Дніпра, який допомагав підтримувати низьку температуру в теплу пору року.

У XIX столітті підземелля капітально відремонтували. Зокрема, у 1884 році, під час будівництва готелю для прочан, склепіння льоху укріпили металевими балками.

Попри масштабні руйнування монастирського комплексу у XX столітті, підземна споруда збереглася до наших днів.

Навіщо створюють 3D-модель історичного льоху

Команда заповідника «Стародавній Київ» розпочала роботи з цифрової фіксації підземелля за допомогою сучасних технологій.

Вони дозволяють із високою точністю відтворити геометрію приміщень, конструкцію склепінь, особливості мурованих стін та інші архітектурні деталі.

Отримана тривимірна модель стане цифровою копією історичної пам’ятки.

Її планують використовувати для:

  • подальших наукових та архітектурних досліджень;
  • моніторингу технічного стану підземних конструкцій;
  • планування майбутніх реставраційних робіт;
  • документування автентичних архітектурних елементів;
  • створення віртуальних екскурсій.

Таким чином, 3D-оцифрування допоможе зберегти детальну інформацію про підземелля та використовувати її під час подальшої роботи з пам’яткою.

У підземеллі планують облаштувати музейно-культурний простір

У заповіднику наголошують, що їхні плани не обмежуються створенням цифрової моделі.

У Києві збереглося небагато історичних підземних споруд, які можна пристосувати для повноцінного музейного використання.

Льох Михайлівського Золотоверхого монастиря фахівці вважають однією з перспективних пам’яток для такого проєкту.

У майбутньому підземелля планують перетворити на музейно-культурний простір, де відвідувачі зможуть побачити автентичну архітектуру доби бароко та відвідати тематичні виставки.

Водночас конкретних термінів відкриття майбутнього музейного простору поки не називають.

У Києві також готують до реставрації інші історичні храми

У столиці тривають роботи з обстеження, збереження та відновлення інших пам’яток сакральної архітектури.

Зокрема, британські фахівці компанії Six Heritage обстежили Свято-Покровську Подільську церкву. Експерти виявили тріщини та пошкодження, а результати дослідження планують використати під час підготовки проєкту реставрації.

Крім того, у Софійському соборі вперше за 50 років проводять реставрацію куполів. Повністю завершити роботи з оновлення куполів і покрівлі пам’ятки планують до кінця 2028 року.

Також до реставрації готують костел Святого Миколая, який зазнав пошкоджень унаслідок російських обстрілів. Біля храму встановлюють захисні огорожі для майбутнього монтажу риштувань.