Про це у своєму Фейсбук повідомляє журналіст Володимир Рунець.
“Я думав, у мене вже немає сліз. Я думав, що в мені померли емоції, я думав, що мене не зачепить мелодія Гімна України. Плакав. Хвилювався. Тримав руку на серці, коли грали Державний Гімн. Сьогодні усвідомив остаточно, що єдиний привід для нас стати на коліна – пошана, повага і честь. Зараз на душі порожнеча через втрату не лише друзів, але й тих, кого я зовсім не знав. Я їх не знав, а вони за мене віддали життя. Аби ця ціна не була заплачено даремно, ми маємо не лише вижити, а далі жити гідно” — написав він.
Фото: Фейсбук
