У Києві частина захисних конструкцій на пам’ятниках потребує демонтажу або модернізації, оскільки тривале перебування під щільними матеріалами негативно впливає на стан монументів. Під укриттями виявляють плісняву, грибок, проростання рослин та ознаки корозії.

Про це йдеться в сюжеті Київ24.

Які пошкодження виявили на пам’ятниках

Захисні конструкції почали встановлювати на столичних монументах на початку повномасштабного вторгнення. Їх облаштовували спільно з комунальними службами та волонтерами, щоб уберегти пам’ятки від вибухових хвиль і уламків під час російських обстрілів.

Зокрема, таке укриття одного разу прийняло на себе удар і захистило пам’ятник Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській.

Водночас тривале перебування під герметичними матеріалами, висока вологість і перепади температур можуть завдавати шкоди монументам.

Під час обстежень фахівці виявили кілька проблем:

  • на поверхнях пам’ятників з’являються пліснява та грибок;
  • крізь захисні конструкції проростають рослини;
  • через порушення природного мікроклімату та парниковий ефект на бронзових елементах виникають висоли й ознаки корозії.

Зокрема, на пам’ятнику Богдану Хмельницькому коріння рослин почало руйнувати структуру постаменту.

Що робитимуть із захисними конструкціями

Рішення щодо кожного монумента ухвалюють індивідуально, враховуючи його технічний стан, можливі ризики та безпекову ситуацію. Залежно від результатів обстеження конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.

У Департаменті охорони культурної спадщини наголошують, що універсального способу захисту пам’яток в умовах війни немає. Тому всі зміни проводять після відповідного аналізу та консультацій із фахівцями.

За попередніми результатами огляду, більшість пам’яток поки не потребують масштабної реставрації. Частину монументів уже очистили за допомогою спеціального обладнання високого тиску — апаратів Kärcher та інших пристроїв. Необхідність реставраційних робіт визначатимуть окремо.

Київ оцифровує культурну спадщину

Паралельно столиця працює над цифровою фіксацією пам’яток. Для цього використовують 3D-сканування, фотограмметрію та детальні обміри.

Зібрані матеріали дають змогу створювати документацію культурних об’єктів, яка в майбутньому може стати науковою основою для їхньої реставрації або відновлення в разі пошкодження.

Напередодні в столиці, зокрема, оцифрували понад 200 тисяч аркушів рукописів Івана Франка.

Читайте також: У Києві розконсервовують пам’ятники: в КМДА пояснили навіщо