Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
Цей об’єкт має особливе історичне значення, адже саме як сталеливарний цех він став фундаментом промислового гіганта у 1882 році. Завод був заснований підприємцями Яковом Гретером та Йосипом Криванеком і протягом десятиліть залишався одним із найбільших підприємств Києва. Попри те, що споруда пережила дві світові війни, вона не потрапила до реєстру пам’яток, що зрештою дозволило міській владі включити її до зони демонтажу під нову дорожню розв’язку.
Рішення про знесення цеху залишається предметом гострих дискусій між урбаністами та чиновниками. Громадські активісти неодноразово пропонували альтернативні проєкти трирівневих розв’язок, які б дозволили зберегти історичний фасад та інтегрувати його в сучасний міський простір. За словами фахівців, такі варіанти могли бути економічно вигіднішими, проте міська адміністрація зупинилася на концепції «неповної конюшини», яка вимагає повної очистки майданчика від заводських будівель.
Варто зазначити, що вартість робіт із демонтажу суттєво зросла за останні роки. Якщо у 2023 році на ці потреби планували витратити 91 мільйон гривень, то через скасування попередніх тендерів та інфляційні процеси, актуальна ціна робіт становить уже 121 мільйон гривень. Ці кошти спрямовані на розбирання масивних цегляних стін та підготовку ґрунту для будівництва естакади.
Кияни та захисники архітектури висловлюють занепокоєння через втрату унікального зразка промислової архітектури.
Після завершення демонтажу цеху №5 на цьому місці розпочнуться активні роботи з облаштування правоповоротного з’їзду, що має на меті збільшити пропускну здатність Шулявського вузла. Проте для багатьох мешканців міста це знесення стане символом знищення історичної пам’яті заради сумнівних інфраструктурних рішень.
