Винятки можливі лише за окремим дозволом спецслужб, пише Delfi.
Практика застосування закону виявилася нерівномірною: у частині компаній уже звільнили десятки працівників, в інших — не розірвали жодного контракту.
Найбільше звільнень відбулося в клінічній університетській лікарні Paul Stradiņš — там роботи позбулися 49 громадян РФ і Білорусі. Усі — на підставі норми закону, яка зобов’язує роботодавця негайно припинити трудові відносини, якщо працівнику заборонено виконувати роботу. Вихідну допомогу в таких випадках не передбачено.
У державній компанії «Latvijas dzelzceļš» звільнили 13 осіб, ще з 13 планують розірвати відносини після їхнього повернення з тривалої відсутності. У муніципальному підприємстві «Rīgas ūdens» звільнили п’ятьох громадян РФ. Кілька звільнень відбулося й в інших міських структурах Риги.
Водночас частина підприємств критичної інфраструктури не звільнила жодного працівника. Причини різняться: різне трактування посад щодо доступу до чутливої інформації, відсутність чітких роз’яснень від Служби держбезпеки, а також очікування індивідуальних дозволів.
Омбудсмен Каріна Палкова заявила, що звільнення мають відповідати принципам правової визначеності та пропорційності, закріпленим у Конституції Латвії. За її словами, в окремих випадках можливі порушення прав людини — особливо коли йдеться про людей, які роками працювали без зауважень.
Закон ухвалили на тлі війни РФ проти України як частину заходів із захисту національної безпеки. Водночас експерти зазначають: хоча мета норми зрозуміла, її реалізація вже спричинила суперечки та складні соціальні наслідки.
Раніше глава спецслужби Латвії заявив, що Росія вербує для диверсій людей із кримінальним минулим. Основними цілями залишаються військові об’єкти та критична інфраструктура, частину підозрюваних уже заарештовано.
