Про це повідомляє LRT.

Голова Комітету з питань закордонних справ Сейму, соціал-демократ Ремігіюс Мотузас заявив, що заяви Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини.

Він нагадав, що відносини Європи з Москвою були напруженими ще задовго до 2021 року.

«Крим був окупований у 2014 році, і насправді з 2015 року і до війни в Україні у 2022 році відносини з Росією були напруженими. Мінські угоди не були підписані, це Росія їх зірвала, заблокувала і вже не погоджувалася з певними позиціями», — зазначив депутат.

Мотузас зауважив, що протягом тривалого часу підхід Західної Європи та східних країн ЄС щодо РФ відрізнявся.

«Деякі держави ЄС, мабуть, ще сподівалися, що Росія схаменеться, і не очікували такої масштабної інвазії. Ще сподівалися, про що, мабуть, можна зробити висновок з того, що ще у 2015 році та сама Німеччина підписала угоду з Росією про газопровід Північний потік 2, — додав він.

Водночас його заступник, консерватор Жигімантас Павільоніс вважає, що Меркель йде на поступки Путіну.

«Меркель продовжує давню традицію поступливості Путіну, завдяки якій російські танки зараз знаходяться як в Грузії, так і в Україні. І якщо ця лінія буде продовжена сьогодні, я боюся, що вони будуть десь на шляху до Берліна і на наших територіях» — сказав він.

За його словами, заяви Меркель також пов’язані з внутрішньою політикою Німеччини.

Павільоніс пояснив, що нинішньому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу важко проводити нову зовнішню політику, його рейтинги впали, тому Меркель користується цією ситуацією.

«Я вважаю, що вона зараз намагається викликати хвилю тих, хто любить росіян, тих, хто любить Путіна, проти Мерца», — підсумував консерватор.

В інтерв’ю виданню Partizán під час візиту до Угорщини Меркель заявила, що позиція Польщі та країн Балтії у 2021 році, а також пандемія COVID-19 «вплинули» на рішення Путіна розпочати повномасштабне вторгнення в Україну.

За її словами, у червні 2021-го вона помітила, що російський диктатор перестав «серйозно сприймати» Мінські угоди, які були укладені у 2015 році. Тому необхідно було створювати новий формат переговорів з РФ, проти чого виступили країни Балтії та Польща.

22 листопада 2024 року вона заявляла, що її роблять винною у війні РФ проти України, зокрема через її позицію на саміті НАТО у 2008 році, коли вона не дозволила Києву отримати план дій щодо членства.

25 листопада того ж року Меркель стверджувала, що війна Росії проти України почалася б раніше і, ймовірно, була б гіршою, якби Київ розпочав шлях до членства в НАТО у 2008 році.