Про звільнення повідомили колишні співробітники музею Марія Щербак та Мирон Гордійчук.

Марія Щербак пропрацювала в музеї п’ять із половиною років. Вона розповіла, що рішення про звільнення стало наслідком тривалих проблем у взаємодії з адміністрацією, а не одного конфлікту.

За її словами, значну частину робочого часу доводилося витрачати на з’ясування стосунків із керівництвом замість професійної діяльності.

«Я реально стала витрачати більше часу не на свій професійний потенціал, а на постійну боротьбу з керівництвом, поясненням, чому ми маємо робити так чи не так, і за можливістю взагалі просто нормально попрацювати без якихось постійних претензій до роботи відділу і мене зокрема», — розповіла Щербак.

Вона зазначила, що працівники неодноразово намагалися обговорити з керівництвом організацію роботи, комунікацію, безпеку та ставлення до команди. Однак, за її словами, їхні аргументи знецінювали, а адміністрація не була готова до діалогу.

Щербак наголосила, що кожен із семи співробітників ухвалював рішення про звільнення самостійно.

«Ми не ставили собі за мету залишити геть увесь відділ без працівників. Ми просто вже не бачили для себе можливості продовжувати працювати в таких умовах, які створила адміністрація і керівництво», — пояснила колишня співробітниця музею.

Працівники заявили про проблеми з безпекою

Окремою причиною невдоволення стала організація безпеки під час посилення російських обстрілів Києва.

За словами Щербак, частину питань щодо власної безпеки співробітникам доводилося вирішувати самостійно. Вона вважає, що в державній культурній установі мають бути зрозумілі алгоритми дій, належна комунікація та готовність реагувати на ризики.

Чим займалися звільнені науковці

За час роботи Марія Щербак займалася не лише науковою діяльністю, а й візуальним оформленням виставок, графічним дизайном, розробленням експозицій, створенням поліграфічної та сувенірної продукції.

Після звільнення вона продовжує працювати графічною дизайнеркою та співпрацювати з громадськими організаціями й культурними проєктами.

Колишній керівник Будинку-музею Шевченка в Києві Мирон Гордійчук, який обіймав цю посаду до мобілізації у 2022 році, також звернув увагу на втрату фахівців.

«Весь виставковий відділ, сім із семи науковців, звільнилися. Яскраві, натхненні, проактивні, з участю в багатьох реалізованих проєктах. Потенціал установи в один момент обмілів», — написав він.

Гордійчук наголосив, що музейний колектив забезпечує збереження та популяризацію колекції, а також спадкоємність поколінь музейників.

Працівники закликали Міністерство культури відреагувати

Марія Щербак звернулася до Міністерства культури, зауваживши, що державна стратегія розвитку культури до 2030 року передбачає подолання кадрової кризи, залучення молодих фахівців і збереження людського потенціалу.

На її думку, важливо також оцінювати управлінські навички керівників культурних установ.

Директор Музею Івана Франка у Львові Богдан Тихолоз також прокоментував ситуацію. Він зазначив, що втрата молодих, мотивованих і критично мислячих працівників є серйозною проблемою для музейної сфери.

Суспільне Культура звернулося до Національного музею Тараса Шевченка по коментар. На момент публікації відповідь очікували.

Нагадаємо, 28 вересня Національний музей Тараса Шевченка був пошкоджений унаслідок російської атаки на Київ.

Читайте також: Студенти КНУ заявили, що під час тривоги їх не пустили в укриття та порадили йти до метро