Про це повідомив Андрій Бутенко в коментарі«УП. Життя»,.
Він пояснив, що НАЗЯВО «емоційно наділяють повноваженнями прокурорського органу в галузі освіти», але насправді Агентство може діяти лише тоді, коли отримує офіційні юридичні звернення, що відповідають його компетенції. Навіть при відомих фактах нечесного захисту, НАЗЯВО не має права ініціювати перевірку без офіційного запиту.
Бутенко вважає, що вирішальну роль у боротьбі з недоброчесністю має відігравати насамперед заклад вищої освіти. Він підкреслив, що академічна спільнота перебудувала систему захисту дисертацій так, щоб повноваження держави були передані до академічної відповідальності та свободи закладу, тож саме заклади мають нести відповідальність за такі випадки.
Голова НАЗЯВО визнав, що законодавство нині не передбачає покарання за написання наукових робіт на замовлення (гострайтинг). Позбавлення наукового ступеня можливе лише щодо авторів, у чиїх роботах виявлені фальсифікація, фабрикація або академічний плагіат. Він зауважив, що навіть після підтвердження фактів плагіату, частина недоброчесних осіб залишається у системі освіти через відповідні рішення судів.
Бутенко повідомив, що НАЗЯВО разом із Комітетом освіти, науки та інновацій просуває закон про академічну доброчесність, де передбачено пункти про відповідальність за гострайтинг. Він також наголосив на важливості позиції академічної спільноти, закликаючи її не толерувати порушників доброчесності, оскільки, за його словами, досі працюють підпільні «фабрики» захисту дисертацій.
30 жовтня під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів кандидат на посаду судді апеляційного суду Олександр Короленко публічно зізнався, що підготував дві дисертації на замовлення для чинних суддів — Ващук і Морозовської. У своєму резюме Короленко зазначив, що погодився писати роботи за гроші (по 6 тисяч доларів за кожну, плюс по 500 доларів за публікації), які планував витратити на особисті потреби.
