Про це повідомляє BBC.
Мачадо з’явилася в Осло посеред ночі, махаючи рукою з балкона готелю. Це був перший раз, коли її побачили на публіці з січня.
Вона прибула до країни, попри те, що уряд Ніколаса Мадуро заборонив їй виїжджати з Венесуели ще у 2014 році. Влада країни заявляла, що якщо вона покине Венесуелу, її вважатимуть «втікачкою».
В Осло політикиня поспілкувалася з прихильниками, які зібралися біля Гранд-готелю, щоб підтримати її. На опублікованих кадрах видно, як Мачало перелізає через безпекові бар’єри, щоб підійти ближче до натовпу.
Жінка також дала інтервʼю для BBC, у якому заявила, що повернеться до Венесуели, попри те, що «знає, на які ризики йде».
«Я буду там, де зможу принести найбільшу користь нашій справі. Ще недавно я вважала, що моє місце — у Венесуелі, але сьогодні я переконана, що заради нашої справи я повинна бути в Осло», — сказала вона.
Деталі поїздки Мачадо з Венесуели до Норвегії трималися в таємниці. Навіть Нобелівський інститут не знав, де вона перебуває і чи встигне прилетіти в Осло на церемонію вручення премії.
Газета Wall Street Journal повідомляє, що, щоб втекти з Венесуели, Мачадо переодяглася, пройшла 10 військових контрольно-пропускних пунктів і відпливла на дерев’яному човні з прибережного рибальського селища.
За інформацією видання, що посилається на джерело, близьке до операції, план готувався два місяці, а допомогу їй надала венесуельська мережа, яка допомагає людям тікати з країни. У повідомленні також зазначається, що до операції були залучені США, але незрозуміло, в якій мірі.
Сама Мачадо не стала розкривати, як їй вдалося втекти з країни.
«Вони [уряд Венесуели] кажуть, що я терористка і маю бути у в’язниці до кінця життя, і вони мене шукають. Тому залишати Венесуелу сьогодні, за цих обставин, дуже й дуже небезпечно. Я тут, бо багато чоловіків і жінок ризикували своїм життям, щоб я прибула до Осло», — заявила вона.
Напередодні виборів 2024 року Мачадо була кандидаткою в президенти Венесуели від опозиції, але режим Мадуро заблокував її кандидатуру. Тому вона підтримала на виборах іншого опозиціонера.
1 серпня 2024 року Мачадо опублікувала у The Wall Street Journal відкрите звернення, в якому заявила, що їй доводиться переховуватися «від диктатури Ніколаса Мадуро» через страх «за своє життя, свою свободу та свободу своїх співвітчизників».
10 жовтня 2025 року Марія Коріна Мачадо стала лауреаткою Нобелівської премії миру «за її невтомну роботу з просування демократичних прав для народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії».
10 грудня вона не встигла на церемонію вручення нагороди, тож її прийняла її донька Ана Коріна Соса. 34-річна жінка виголосила промову, написану мамою. Родина опозиційної політикині покинула Венесуелу близько двох років тому.