Про це заявив голова Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі (СПбМТСБ) Ігор Артем’єв у інтерв’ю телеканалу «Росія 1», передають російські ЗМІ.
За словами Артем’єва, тенденція до штучного заниження ціни на російські енергоресурси спостерігалася десятиліттями, починаючи ще з радянських часів. Він переконаний, що існуюча система формування глобальних ринків створює умови для серйозних маніпуляцій.
Навіть попри те, що методики міжнародних агенцій є публічними, очільник біржі вважає їх суб’єктивними, оскільки вони значною мірою залежать від інформації, яку надають посередники та трейдери. Це призводить до того, що російська нафта сорту Urals традиційно торгується з суттєвим дисконтом щодо світового еталона Brent.
Ситуація значно загострилася наприкінці 2025 року. Згідно з даними агентства Reuters, видобуток нафти для багатьох російських компаній став фактично збитковим через рекордні знижки, які Москва змушена надавати покупцям в Індії та Китаї.
Наприкінці грудня ціна Urals у портах Балтійського та Чорного морів обвалилася до критичного рівня 33–34 долари за барель. Це найнижчий показник із часів пандемії коронавірусу, який значно поступається закладеній у російський бюджет ціні у 56 доларів.
Аналітики зауважують, що санкції та обмеження доступу до західних технологій лише поглиблюють кризу в енергетичному секторі агресора.
У результаті прибутки найбільших російських компаній, таких як «Роснєфть» та «Лукойл», за підсумками 2025 року скоротилися вдвічі або навіть втричі. Падіння цін та нафтогазових доходів створює значний дефіцит у бюджеті РФ на наступний рік, змушуючи Кремль шукати нові шляхи для фінансування воєнних видатків.
