Про це пише The Moscow Times.

У Росії понад 380 запланованих інфраструктурних об’єктів загальною вартістю щонайменше трильйон рублів досі навіть не почали будувати. Про це пише The Moscow Times, проаналізувавши реєстри федеральних відомств.

Ідеться про дороги, мости, дитячі лікарні, онкологічні центри, очисні споруди, наукові лабораторії та промислові підприємства. Найчастіше причиною перенесення термінів російська влада називає брак фінансування, рідше — відсутність необхідного обладнання.

Кількість випадків перенесення термінів будівництва зростає щороку. Якщо у 2021 році їх зафіксували 15, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, а у 2025-му — вже 86. За неповний 2026 рік терміни здачі об’єктів переносили 81 раз.

Деякі проєкти відкладали неодноразово. Наприклад, будівництво судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та нанотехнологічної лабораторії НІЦ «Курчатовський інститут» переносили чотири рази. Водночас зростає і кількість об’єктів, терміни завершення яких змінюють уперше.

Найдорожчі російські довгобуди

Найдорожчий проєкт серед тих, реалізацію яких неодноразово відкладали, — газопереробний комплекс в Усть-Лузі вартістю 3,5 трлн рублів. Першу чергу підприємства планували запустити у 2023 році, другу — до кінця 2024-го.

На другому місці — Північний широтний хід вартістю 850 млрд рублів. Це залізнична лінія завдовжки понад 700 км, яка має з’єднати Ямало-Ненецький автономний округ з уральською залізничною мережею. Будівництво розпочали ще у 2011 році, однак його неодноразово відкладали. Згідно з останньою редакцією федеральних програм, відкриття перенесли на 2031 рік.

Також змістили терміни введення в експлуатацію Курської АЕС-2 вартістю 508,7 млрд рублів. Її будівництво почалося у 2016 році, а запуск спочатку планували на 2022-й.

До п’ятірки найдорожчих довгобудів увійшов і автомобільний міст через річку Лену вартістю 174,8 млрд рублів. Його будівництво обіцяють розпочати ще з 2006 року, а терміни реалізації проєкту переносили вже вісім разів.

Паралелі з пізнім СРСР

Економісти порівнюють нинішню ситуацію з останніми роками існування Радянського Союзу, коли будівельні плани також систематично зривалися. За даними Держкомстату СРСР, у 1986–1988 роках щороку приблизно третину об’єктів найважливішого народногосподарського значення не вдавалося ввести в експлуатацію вчасно. У 1989 році таких об’єктів було вже близько половини.

Того ж року Рада міністрів СРСР розпорядилася законсервувати будівництва, які затягувалися через скорочення фінансування.

«Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з’являться гроші», — зазначив економіст Ігор Ліпсіц.

Один із сенаторів, обізнаний із ситуацією в російській будівельній галузі, розповів The Moscow Times, що заморожування масштабних проєктів супроводжувало кожну велику економічну кризу в Росії та ставало одним із перших сигналів серйозних проблем.

За його словами, таку практику застосовували під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії COVID-19.

«Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься», — вважає співрозмовник видання.