Про це повідомив керівник Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський під час презентації звіту у п’ятницю, 20 листопада.
За словами Олексія Донського, приблизно щодо 20% обвинувачених справи вже закрили, здебільшого через сплив строків давності. Ще приблизно в третині проваджень, які дійшли до суду, є вироки хоча б першої інстанції.
Учасники презентації звернули увагу на ризики подальшого закриття справ:
- частину проваджень щодо тяжких злочинів закрили через строки давності ще три роки тому;
- щодо особливо тяжких злочинів, зокрема про події на вулиці Інститутській, строки давності спливатимуть за два роки;
- убивства учасників протестів 18 лютого 2014 року в центрі Києва досі залишаються нерозкритими;
Бориспільський суд нині розглядає ключові справи щодо колишнього керівництва держави стосовно організації силової протидії акціям 18–20 лютого 2014 року та вбивств протестувальників.
Окремо заступник начальника департаменту Денис Іванов розповів про провадження щодо колишнього командира львівського «Беркуту» Ростислава Пацеляка. Частину справ проти нього, скерованих до суду ще у 2016 році, закрили, оскільки на той момент слідство не мало достатніх доказів його причетності до вбивств. У 2024 році, після зміни позиції колишніх підлеглих та працівників суміжних підрозділів після початку повномасштабної війни у 2022 році, Пацеляку додатково інкримінували злочини, пов’язані з подіями дня та ночі 18 лютого 2014 року.
«Після повномасштабного вторгнення у 2022 році змінилося ставлення працівників, які були підлеглими, зокрема й суміжних підрозділів. Вони почали співпрацювати зі слідством», — зазначив Денис Іванов.
Представник департаменту наголосив, що зібрані слідчими та прокурорами матеріали мають отримати належну судову оцінку. Суд повинен встановити осіб, які віддавали накази стріляти по людях, замість завершення проваджень через сплив строків давності.
Читайте також:
В Україні 19 листопада стартує прокат документального фільму «Машина часу Майдан»


























