Про це повідомило ЄП.
Відкриваючи засідання, президентка ПАРЄ Петра Байр наголосила, що створення такої платформи є чітким сигналом підтримки для тих росіян, які відкидають політику чинного режиму та прагнуть бачити свою країну не агресором, а частиною європейської спільноти.
Байр зауважила, що Європа не ототожнює весь російський народ із диктатурою і готова допомагати опозиційним рухам політично та морально. За її словами, «інша Росія» зможе повернутися до Ради Європи лише через глибоку внутрішню трансформацію та повне відновлення міжнародного права.
До складу платформи, затвердженої Бюро ПАРЄ 26 січня, увійшли 15 представників російської опозиції та громадянського суспільства. Серед них — відомі політики та громадські діячі Володимир Кара-Мурза, Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, правозахисник Олег Орлов та Любов Соболь.
Важливою особливістю формату стало обов’язкове представництво корінних народів та національних меншин РФ, яким виділено 5 місць. Зокрема, участь у засіданні взяли Руслан Кутаєв, Катерина Кузнєцова, Василь Матенов, Лана Пуляєва та Павло Суляндзіга, що має підкреслити увагу Європи до прав пригноблених народів усередині Росії.
З боку Асамблеї роботу платформи очолює президентка ПАРЄ, а до її складу входять голови основних політичних груп та генеральні доповідачі з питань демократії, прав людини та свободи ЗМІ.
Водночас українська делегація в ПАРЄ ставиться до ініціативи стримано, наголошуючи, що діалог можливий лише з тими силами, які не лише на словах засуджують війну, а й готові до конкретних кроків із виплати репарацій та видачі воєнних злочинців.
Незважаючи на внутрішні дискусії в опозиційному середовищі — зокрема відмову «Фонду боротьби з корупцією» від участі через претензії до процедури відбору — ПАРЄ вважає цей крок необхідним для підготовки «перехідного періоду».
Наступна зустріч у межах платформи запланована на квітневу сесію Асамблеї, де обговорюватимуть конкретні механізми підтримки політв’язнів та протидії російській пропаганді в країнах ЄС.
